Бактерії (від грец. bakterion — паличка) — це найчисленніша та найрізноманітніша група прокаріотичних мікроорганізмів, що населяють ґрунт, воду та організми рослин. В агрономії вони розглядаються як “жива фабрика” ґрунту, оскільки саме бактерії відповідають за розкладання органічної речовини, кругообіг елементів живлення та формування гумусу.
Чисельність бактерій у родючому ґрунті (чорноземі) може досягати 2–10 мільярдів клітин на 1 грам, а їхня біомаса на гектарі орного шару становить від 3 до 7 тонн.
Для агронома важливо розуміти поділ бактерій за їхньою роллю у ґрунтових процесах:
Унікальна група, здатна засвоювати молекулярний азот (N₂) з атмосфери та переводити його у доступні для рослин форми (аміак).
Симбіотичні: Рід Rhizobium (бульбочкові бактерії), які живуть на корінні бобових. Ефективність: 100–300 кг N/га.
Асоціативні та вільноживучі: Роди Azotobacter, Azospirillum. Живуть у ризосфері злаків. Ефективність: 20–50 кг N/га.
Здійснюють процес нітрифікації — окислення аміаку до нітратів, які є основною формою азотного живлення для більшості культур.
I фаза: Nitrosomonas (NH₄⁺ → NO₂⁻).
II фаза: Nitrobacter (NO₂⁻ → NO₃⁻).
Важливо: Ці бактерії є аеробами, тому потребують хорошої аерації ґрунту.
Відповідають за розкладання рослинних решток (стерні, соломи), які складаються переважно з клітковини. Без їхньої активності поле швидко перетворилося б на звалище соломи. Для їх роботи потрібен азот (компенсаційна доза при заробці соломи).
Активізуються в анаеробних умовах (ущільнення, затоплення). Вони відновлюють нітрати до газоподібного азоту (N₂), який вивітрюється. Це призводить до втрати до 40% внесених азотних добрив.
Щоб “змусити” бактерії працювати на врожай, агроном має контролювати: