Біологічний метод захисту рослин (біометод) — це стратегія контролю чисельності шкідливих організмів (комах, кліщів, грибів, бур’янів) за допомогою їхніх природних ворогів, антагоністів, паразитів або продуктів їх життєдіяльності. Це екологічно безпечна альтернатива хімічному методу, яка лежить в основі органічного землеробства та інтегрованої системи захисту (IPM).
Основні інструменти біометоду
1. Ентомофаги та Акарифаги (Корисні комахи)
Живі організми, які випускаються на поля для знищення шкідників:
- Трихограма: Мікроскопічна комаха-яйцеїд. Паразитує на яйцях совок, стеблового метелика. Ефективність проти лускокрилих до 80-90%.
- Габробракон: Паразит гусениць совок і метеликів. Паралізує жертву токсином.
- Золотоочка та Сонечко: Хижаки, що поїдають попелиць.
- Фітосейулюс: Хижий кліщ, що ефективно контролює павутинного кліща в теплицях та на сої.
2. Мікробіопрепарати
Препарати на основі живих бактерій, грибів або вірусів:
- Біоінсектициди: На основі бактерії Bacillus thuringiensis (Бітоксибацилін, Лепідоцид). Викликають параліч кишківника у гусениць та колорадського жука.
- Біофунгіциди: Гриб Trichoderma (Триходермін) пригнічує збудників кореневих гнилей; бактерія Bacillus subtilis (Фітоспорин) працює проти плямистостей.
- Біородентициди: Бактерії групи сальмонели (Ісаченко) для боротьби з мишоподібними гризунами.
Переваги та недоліки
Переваги: Відсутність залишків отрути в продукції, не виникає резистентності (звикання) у шкідників, безпечність для бджіл (більшість препаратів).
Недоліки: Повільніша дія порівняно з “хімією”, залежність від погодних умов (температура, вологість), коротший термін зберігання препаратів.
