Геліофільність (світлолюбність) — це екологічна особливість рослин, які потребують повного сонячного освітлення для нормального розвитку і не витримують навіть незначного затінення. Антонімом є сціофіти (тіньолюбні).
У геліофітів (світлолюбних рослин) точка світлового насичення фотосинтезу дуже висока. Тобто, чим яскравіше сонце, тим активніше вони ростуть. При затіненні (наприклад, у загущених посівах) вони:
Кукурудза, соняшник, цукровий буряк, бавовник.
Вимагають точного дотримання густоти стояння. Перегущення посівів соняшнику веде до формування дрібних кошиків та “мишачих хвостиків” замість нормального стебла.