Гірські лучні ґрунти — це тип ґрунтів, що формуються в умовах високогір’я (субальпійський та альпійський пояс) під трав’янистою рослинністю в умовах прохолодного та вологого клімату.
Особливості генезису
Утворення відбувається під впливом дернового процесу. Через низькі температури розкладання органіки уповільнене, тому формується потужний темнозабарвлений гумусовий горизонт, але гумус часто грубий, кислий (“модер” або “мор”).
Поширення в Україні: Карпати (полонини) та Кримські гори (яйли).
Агрономічна характеристика
- Реакція: Сильнокисла (pH 4.0-5.0) через інтенсивне промивання опадами.
- Скелетність: Містять багато каміння та щебеню.
- Використання: Переважно як літні пасовища та сіножаті. Оранка цих ґрунтів недоцільна через високий ризик водної ерозії на схилах. Покращення проводиться шляхом поверхневого внесення вапна та підсіву трав.
