Хелати (від грец. chele — клішня) — це внутрішньокомплексні сполуки, в яких іон металу (залізо, цинк, мідь, марганець) ніби “обхоплений” кільцем органічної молекули (хелатуючого агента), як краб клешнею. Це основна форма сучасних мікродобрив.
Звичайні солі металів (сульфати) у ґрунті або жорсткій воді швидко вступають у реакцію і випадають в осад, стаючи недоступними для рослин. Органічна оболонка хелату захищає іон металу від окислення і осадження, зберігаючи його в розчинному стані до моменту поглинання рослиною. Засвоєння хелатів при листковому підживленні сягає 90% (проти 20% у сульфатів).
Поширені хелатуючі агенти: EDTA, DTPA, EDDHA, амінокислоти.