Нітратні добрива

Нітратні добрива — це група мінеральних азотних добрив, у яких азот міститься виключно в окисленій формі у вигляді аніона азотної кислоти (NO₃⁻). До найвідоміших представників цієї групи належать натрієва селітра (чилійська селітра) та кальцієва селітра. Особливістю цієї форми азоту є те, що вона є найбільш доступною для рослин і засвоюється їхньою кореневою системою майже миттєво.

Поведінка нітратного азоту в ґрунті

З агрохімічної точки зору, нітратна форма азоту має унікальну і водночас проблемну властивість. Ґрунтовий вбирний комплекс (колоїди ґрунту) заряджений переважно негативно. Оскільки нітрат-іон (NO₃⁻) також має негативний заряд, він не поглинається і не фіксується ґрунтовими частинками, залишаючись у вільному стані в ґрунтовому розчині.

Це зумовлює надзвичайно високу рухливість нітратних добрив: вони легко переміщуються разом із ґрунтовою вологою. Під час сильних дощів або надмірного зрошення нітрати швидко вимиваються за межі кореневмісного шару в глибокі горизонти, що призводить до економічних втрат для фермера та екологічного забруднення ґрунтових вод.

Переваги та недоліки використання:

  • Швидкодія (перевага): Рослинам не потрібно чекати, поки ґрунтові бактерії перетворять добриво на доступну форму (як у випадку з карбамідом чи аміаком). Нітрати засвоюються одразу, навіть у холодному ґрунті (ранньою весною), що робить їх ідеальними для екстреного підживлення ослаблених озимих культур.
  • Втрати через вимивання (недолік): Через відсутність фіксації в ґрунті, ці добрива не можна вносити восени під основний обробіток (під зяб). За осінньо-зимовий період опадів азот буде повністю вимитий з поля.
  • Ризик денітрифікації: В умовах перезволоження та нестачі кисню (анаеробіоз) специфічні бактерії відбирають кисень у нітратів, перетворюючи їх на молекулярний азот (N₂), який просто випаровується в атмосферу.

Рекомендації щодо застосування

Враховуючи високу рухливість, нітратні добрива слід застосовувати виключно в період активної вегетації культур (у фази найбільшої потреби в азоті) у вигляді прикореневих підживлень або фертигації (внесення з поливною водою). Вони фізіологічно лужні, тому чудово підходять для використання на кислих ґрунтах (особливо кальцієва та натрієва селітри, які додатково збагачують ґрунт кальцієм або натрієм).