Щільність ґрунту (об’ємна маса) — це маса одиниці об’єму абсолютно сухого ґрунту в його природному непорушеному стані (разом з усіма порами та капілярами). Зазвичай вимірюється в грамах на кубічний сантиметр (г/см³). Цей показник є одним із найважливіших індикаторів фізичного “здоров’я” структури ґрунту.
Оптимальні показники та відхилення
Для нормального розвитку кореневої системи, забезпечення газообміну та утримання вологи ґрунт повинен мати збалансоване співвідношення твердої частини та пор. Залежно від типу ґрунту (піщаний, суглинковий чи глинистий), ці показники можуть трохи відрізнятися, але існують загальноприйняті агрономічні норми.
Для більшості сільськогосподарських культур (пшениця, кукурудза, соняшник) оптимальною є щільність у межах 1.1 – 1.3 г/см³.
- < 1.0 г/см³ (Занадто пухкий): Характерно для свіжозораного поля або торфовищ. У такому стані насіння та коріння “висять” у повітрі, спостерігається поганий контакт з вологою, що призводить до нерівномірних сходів. Потребує обов’язкового прикочування перед посівом.
- > 1.4 – 1.5 г/см³ (Переущільнений): Критичний стан. Корені фізично не можуть проникнути вглиб, порушується аерація, під час дощів вода застоюється на поверхні. Це явна ознака деградації або утворення плужної підошви. Потребує глибокого розпушування.
Чому виникає переущільнення і як з цим боротися?
Основною причиною надмірної щільності ґрунту є антропогенний фактор: регулярний прохід важкої сільськогосподарської техніки (тракторів, комбайнів, перевантажувачів), особливо по вологому полю. Також до ущільнення призводить багаторазова оранка на одну й ту саму глибину та зменшення кількості органічної речовини (гумусу).
Методи оптимізації щільності:
- Механічні: Проведення глибокого безполицевого розпушування (чизелювання) для руйнування ущільнених горизонтів та плужної підошви.
- Біологічні: Посів сидератів із потужною стрижневою кореневою системою (наприклад, редька олійна, люпин, гірчиця), які природним шляхом “пробивають” ущільнення та збагачують землю органікою.
- Організаційні: Зниження тиску на ґрунт за рахунок використання спарених коліс, широких шин або гусеничних рушіїв, а також перехід на технології мінімального обробітку (Mini-Till, Strip-Till).
