Вологоємність ґрунту — це здатність ґрунту вміщувати та утримувати певну кількість води дією різних сил (сорбційних, капілярних). Це одна з головних агрофізичних характеристик, яка визначає режим поливу.
Максимальна кількість капілярно-підвішеної вологи, яку ґрунт може утримати після стікання гравітаційної води. Це оптимальний стан зволоження для рослин (100% НВ). Всі розрахунки норм поливу ведуться відносно НВ.
Стан, коли всі пори ґрунту (і капілярні, і некапілярні) заповнені водою. Повітря в ґрунті немає. Спостерігається при заболочуванні.
Вода, яка так сильно притягується частинками ґрунту, що недоступна корінню (“мертвий запас”). Рослина в’яне, хоча вода в ґрунті фізично є.
Діапазон активної вологи — це різниця між Польовою вологоємністю та Вологістю в’янення. Саме цю воду використовує агроном.