Ювенільна фаза (від лат. juvenilis — юний), або етап молодості — це один із найважливіших початкових періодів онтогенезу (індивідуального розвитку) насінних рослин, який починається від моменту проростання насіння і триває до набуття рослиною здатності закладати зачатки генеративних органів (квіток).
Головна характеристика ювенільного етапу полягає в тому, що рослина здатна виключно до вегетативного росту. У цей час відбувається активне формування кореневої системи, нарощування площі листового апарату та потовщення стебла. Фізіологічно рослина ще не готова до розмноження: навіть за створення ідеальних зовнішніх умов (оптимальної температури, фотоперіоду, вологості та живлення) вона не зможе зацвісти.
Тривалість ювенільної фази є генетично закріпленою ознакою і кардинально відрізняється у різних видів рослин. У трав’янистих однорічних культур (пшениця, соя, кукурудза) цей етап може тривати всього кілька тижнів. Водночас у багаторічних деревних порід (яблуня, груша, лісові дерева) молодість може розтягуватися на 5–15 років, а у деяких видів (наприклад, дуб чи цитрусові, вирощені з насіння) — до кількох десятків років.