Словник агронома / Фізіологія рослин

Зимостійкість

Зимостійкість — це комплексна здатність рослин (озимих культур, багаторічних трав, садів) протистояти всьому комплексу несприятливих умов зимового періоду.

Складові зимостійкості

Не плутати з морозостійкістю (стійкість лише до низьких температур). Зимостійкість включає:

  • Морозостійкість: Виживання при -15…-20°C.
  • Стійкість до випрівання: Виживання під товстим шаром снігу, де рослина витрачає цукри на дихання і виснажується (часто супроводжується сніговою пліснявою).
  • Стійкість до вимокання: Переносимість застою талих вод навесні.
  • Стійкість до випирання: Коли лід піднімає верхній шар ґрунту і розриває кореневу систему.
  • Стійкість до льодяної кірки: Яка перекриває доступ кисню.

Висока зимостійкість формується в процесі загартування восени.