Родючість ґрунту — це здатність ґрунту задовольняти потреби рослин у поживних речовинах, воді, повітрі та теплі для формування врожаю. Це інтегральна властивість, яка відрізняє ґрунт від гірської породи.
Визначається запасами гумусу та елементів живлення, які сформувалися в процесі еволюції ґрунту (без втручання людини). Найвища у цілинних чорноземів.
Створюється людиною шляхом внесення добрив, меліорації, обробітку. На бідних пісках можна створити високу штучну родючість.
Реальна родючість, яка реалізується у вигляді врожаю. Залежить не тільки від ґрунту, а й від рівня агротехніки (сорт, захист, техніка).
Завдання агронома — перетворити потенційну родючість в ефективну (урожай), не виснажуючи ґрунт.