Словник агронома / Агроекологія

Паразитизм

Паразитизм — форма співіснування, за якої один організм (паразит) живе за рахунок іншого (господаря), завдаючи йому шкоди, але, як правило, не вбиваючи одразу. В агроценозі паразитами культурних рослин виступають гриби, бактерії, віруси, нематоди та рослини-паразити; водночас самі шкідники мають своїх паразитів, і цю ланку агроном використовує в біологічному захисті.

Схема циклу паразитизму та роль паразитоїдів Замкнений цикл із чотирьох ланок: господар, зараження паразитом, шкода посіву, розмноження й зимівля паразита з поверненням до нового господаря. Окремим блоком показано паразитоїдів-ентомофагів, які заселяють шкідника й використовуються в біологічному захисті. Цикл «господар — паразит» і його розрив цикл замикається: інфекція переходить на наступну культуру

Господар культурна рослина або комаха- шкідник

Паразит гриб, бактерія, нематода — живиться тканинами

Шкода втрата асимілятів, хлороз, некрози, недобір урожаю

Розмноження нове покоління, зимівля в рештках і ґрунті

зараження виснаження спори, яйця

Паразитоїди (ентомофаги) трихограма, габробракон, афідіус — корисні паразити комах-шкідників заселяють шкідника зсередини — біологічний контроль чисельності

Захист будують не на боротьбі з окремою стадією, а на розриві циклу: знищують джерело зимівлі, підбирають стійкий сорт або вводять природного ворога. Паразитоїди — той самий паразитизм, лише спрямований проти шкідника. Схема: ЦІІАТ.

Типи паразитизму в полі

Паразитів класифікують за місцем життя й за ступенем залежності від живого господаря. Це не академічна деталь: від типу залежить, коли препарат ще діє, а коли вже пізно.

Це важливо: Ключ до контролю — розрив циклу, а не поодинокі обробки. Основні важелі: сівозміна з поверненням культури не раніше ніж через 3–4 роки, знищення падалиці та рослин-резерваторів у ті самі строки, розклад решток і просторова ізоляція нових посівів від торішніх полів тієї ж культури. Без цього фунгіциди лише зменшують симптоми, не змінюючи інфекційного фону.

Паразитизм і біологічний захист

Паразитоїди — комахи, личинки яких розвиваються в тілі або на тілі іншої комахи й зрештою її вбивають. Трихограма заражає яйця лускокрилих, габробракон — гусениць, афідіус працює по попелицях. Ефективність залежить від точності строку випуску: препарат живих організмів вносять за фактом виявлення яйцекладки або перших колоній, а не за календарем. На відміну від стериляції комах, цей метод не потребує масового розведення самців-стерильників і працює на локальних вогнищах.

Чим паразитизм відрізняється від симбіозу

За симбіозу обидва партнери отримують вигоду, за паразитизму вигоду має лише один, а другий втрачає ресурси. Проміжний випадок — коменсалізм, коли одному вигідно, а іншому байдуже. Практична межа рухома: слабке ураження ендофітним грибом може лишатися непомітним, а за стресу той самий організм переходить до агресивного паразитизму, що добре видно на посівах із порушеним живленням.

Часті питання

Чим паразит відрізняється від хижака?

Хижак убиває жертву одразу й використовує багато жертв за життя: сонечко за добу з’їдає десятки попелиць. Паразит живе на одному господарі тривалий час і зацікавлений у тому, щоб той залишався живим якомога довше, бо це його джерело їжі та середовище існування. Тому паразитизм майже завжди означає поступову втрату врожаю, а не миттєве знищення рослини. Проміжна група — паразитоїди: вони розвиваються як паразити, але наприкінці циклу господар гине.

Чому паразит зазвичай не вбиває господаря швидко?

Це наслідок природного добору. Надто агресивний штам знищує господаря раніше, ніж встигне сформувати й поширити нове покоління, тому такі форми не закріплюються. Стабільні патосистеми зазвичай еволюціонують у бік помірної шкодочинності, за якої рослина живе, але втрачає частину асимілятів. Виняток становлять нові для регіону збудники, до яких місцеві сорти не мають стійкості — тоді ураження буває катастрофічним.

Як розірвати цикл паразита на практиці?

Насамперед забирають те, чим паразит живе між сезонами. Це означає повернення культури на поле не раніше ніж через 3–4 роки, знищення падалиці та бур’янів із того ж ботанічного сімейства, подрібнення й розклад решток, у яких зимує інфекція. Далі додають стійкий сорт, здорове протруєне насіння й дотримання строків сівби, щоб уразлива фаза не збігалася з піком інфекції. Хімічний захист у такій схемі — останній рубіж, а не основа.

Чи можна покластися лише на паразитоїдів?

Повністю замінити ними хімічний захист вдається рідко, і зазвичай у закритому ґрунті чи на малих площах. У полі ефективність залежить від погоди, строку випуску, чисельності шкідника й наявності нектароносів для дорослих особин. Паразитоїди добре стримують популяцію на низькому й середньому рівні, але вже сформований масовий спалах не гасять. Тому їх застосовують у складі інтегрованого захисту разом із моніторингом і селективними препаратами, які не знищують корисну ентомофауну.

Схожі терміни

← Повернутися до словника