Словник агронома / Насіннєзнавство

Польова схожість

Польова схожість — це відсоток насіння, яке проросло й дало сходи в реальних умовах поля, від кількості висіяного. На відміну від лабораторного показника, це фактичний результат посівної кампанії — і саме він визначає, чи буде досягнута планова густота.

Схема: польова схожість — каскад втрат від лабораторних 98 % до польових 80–85 %
Кожна сходинка каскаду — окрема причина, і майже всі вони керовані. Схема: ЦІІАТ.

Чому польова схожість завжди нижча за лабораторну

Лабораторна схожість визначається в термостаті: оптимальна температура, стабільна вологість, ідеальний субстрат. Поле нічого з цього не гарантує. Тому партія зі схожістю 98 % у лабораторії в полі дає 80–85 %, а за несприятливих умов і менше.

Різниця між двома показниками — не похибка, а нормальне явище, яке закладають у розрахунок норми висіву заздалегідь. Помилка починається тоді, коли норму рахують за лабораторним показником і сподіваються на найкраще.

Що з’їдає різницю

  1. Нерівномірна глибина загортання. Насіння, покладене надто глибоко, не має запасу сил вийти на поверхню; надто мілко — потрапляє в шар, що пересихає. Залежить від налаштування сівалки, швидкості й вирівняності поля.
  2. Брак вологи в посівному шарі. Найчастіша причина в посушливі роки: насіння лежить у сухому й чекає дощу, втрачаючи життєздатність.
  3. Ґрунтова кірка. Утворюється після дощу на полях зі слабкою структурою ґрунту й механічно затримує проростки.
  4. Низька температура. При ранній сівбі в холодний ґрунт проростання розтягується, і насіння довше лишається вразливим.
  5. Ґрунтові шкідники й хвороби сходів. Проти них працює обробка протруйниками.
Це важливо: майже всі позиції в цьому списку керовані. Польова схожість — не примха погоди, а показник якості підготовки ґрунту, налаштування техніки й вибору строку сівби. Різниця між господарствами на тому самому насінні буває значно більшою, ніж різниця між партіями.

Як виміряти польову схожість

Після появи повних сходів рахують кількість рослин на облікових ділянках і ділять на кількість висіяних насінин на тій самій площі. Обліки роблять у кількох точках поля із заходом углиб, а не по краю. Отриманий відсоток заносять у записи: саме накопичена за роки статистика дозволяє надалі закладати реалістичну поправку в розрахунок норми, а не брати її з довідника.

Різниця між висіяним і тим, що дійшло до збирання, ще більша: до втрат при сходах додається випад протягом вегетації — про це у статті густота стояння рослин. Міжнародні методики оцінки насіння веде ISTA.

Часті питання

Яка польова схожість вважається нормальною?

Для зернових за пристойних умов орієнтир — 80–90 %, для дрібнонасінних культур і за складних умов сівби показник буває істотно нижчим. Але сама по собі цифра мало що означає без порівняння: важливіший розрив між лабораторним і польовим показником на вашому полі та його динаміка за роками. Якщо різниця стабільно перевищує 15–20 пунктів, причину варто шукати в підготовці ґрунту, налаштуванні сівалки або строках, а не в насінні.

Як виміряти польову схожість на практиці?

Після появи повних сходів обирають кілька облікових ділянок у різних частинах поля із заходом углиб, рахують на них рослини й порівнюють із розрахунковою кількістю висіяних насінин на тій самій площі. Для просапних зручно рахувати на відрізку рядка фіксованої довжини. Головна вимога — репрезентативність: облік лише на краю поля або лише в одній точці дає спотворений результат і не годиться для подальших розрахунків.

Чому насіння не сходить, хоча схожість у документах висока?

Документ засвідчує поведінку насіння в термостаті, а не в полі. Найчастіші причини розриву: насіння лягло в сухий шар і не отримало вологи, глибина загортання виявилась нерівномірною, після дощу утворилась кірка, ґрунт був надто холодним для проростання. Ще один варіант — механічне травмування насіння при доробці чи транспортуванні: воно проростає в лабораторії, але не має сил подолати шар ґрунту.

Чи можна підвищити польову схожість?

Так, і зазвичай значно простіше, ніж здається. Працюють вирівнювання поверхні перед сівбою, точне налаштування глибини й адекватна швидкість руху агрегату, коткування для контакту насіння з ґрунтом, вибір строку за температурою ґрунту, а не за календарем, і обробка протруйниками проти хвороб та ґрунтових шкідників. Ці заходи не потребують дорожчого насіння — лише дисципліни при підготовці й сівбі.

Схожі терміни

← Повернутися до словника