Словник агронома / Насіннєзнавство

Лабораторна схожість насіння

Лабораторна схожість — це здатність насіння утворювати нормально розвинені проростки за визначений час, зазвичай 7–10 днів, в оптимальних контрольованих умовах. Показник визначають згідно з ДСТУ в насіннєвих інспекціях, і саме він фігурує в документах на партію. Але для оцінки якості одного цього числа мало.

Схема: лабораторна схожість та енергія проростання — два показники одного аналізу
Дві криві мають однакову кінцеву точку, але різну форму. Саме форма, а не підсумковий відсоток, каже, як партія поведеться в полі. Схема: ЦІІАТ.

Як визначають лабораторну схожість

Насіння пророщують у термостатах на вологому фільтрувальному папері або в піску за стабільної температури й вологості. У результаті отримують два показники, а не один:

Дивіться на розрив між ними. Дві партії можуть мати однакову схожість 95 %, але в однієї енергія проростання 92 %, а в іншої — 70 %. Друга ослаблена: у неї те саме насіння зійде, але розтягнуто в часі. У полі це дає нерівномірні сходи, різновікові рослини й проблеми з рівномірністю дозрівання. Схожість каже «скільки», енергія — «наскільки дружно».

Чому лабораторна схожість не збігається з польовою

Лабораторія створює умови, яких поле не гарантує: стабільну вологість, оптимальну температуру, відсутність механічного опору й шкідників. Тому польова схожість практично завжди нижча — типово на 10–20 пунктів. Це не помилка аналізу, а нормальний розрив, який враховують при розрахунку норми висіву.

Ще одна причина розриву — механічне травмування насіння при доробці й транспортуванні. Пошкоджена зернівка часто проростає в м’яких умовах термостата, але не має сил подолати шар ґрунту.

Що ще перевіряють у партії

  1. Чистота — частка насіння основної культури без домішок; разом зі схожістю формує посівну придатність.
  2. Вологість — критична для зберігання: перезволожена партія втрачає схожість швидко.
  3. Фітоекспертиза — виявляє насіннєву інфекцію й визначає, який потрібен протруйник; про це у статті сажка.
  4. Маса 1000 насінин — потрібна для перерахунку норми висіву у вагову.

Разом ці показники дають повну картину партії. Орієнтуватися лише на схожість — усе одно що оцінювати автомобіль за одним показником: формально коректно, практично недостатньо. Міжнародні методики випробування насіння веде ISTA.

Часті питання

Чим енергія проростання відрізняється від схожості?

Строком обліку й тим, що вони показують. Енергію рахують на 3–4 добу: це частка насіння, яка проросла швидко, тобто має запас сил. Схожість — підсумок за 7–10 діб, тобто загальна частка життєздатного насіння. Практично важливий саме розрив між ними: якщо він великий, партія ослаблена й дасть розтягнуті нерівномірні сходи навіть при добрій підсумковій схожості.

Скільки діє документ про схожість?

Схожість не є сталою величиною — вона знижується під час зберігання, і швидкість залежить від вологості насіння й умов складу. Тому аналіз має обмежений строк дії, а перед сівбою партію, яка довго лежала або зберігалась у неналежних умовах, перевіряють повторно. Особливо це стосується власного насіння: покладатись на аналіз річної давнини при плануванні норми висіву ризиковано.

Чому насіння з високою лабораторною схожістю погано сходить у полі?

Тому що термостат перевіряє життєздатність, а не здатність подолати реальні умови. Найчастіші причини розриву: механічне травмування насіння при доробці, через яке проросток не має сил пробитися крізь ґрунт; занадто холодний або сухий посівний шар; кірка після дощу; нерівномірна глибина загортання. Тому норму висіву рахують із поправкою на очікувану польову схожість, а не за лабораторним числом.

Чи можна перевірити схожість самостійно?

Орієнтовно — так. Відлічують сто насінин у кількох повтореннях, розкладають на вологому папері або в піску, тримають за кімнатної температури й рахують нормальні проростки спочатку на 3–4 добу, потім на 7–10. Це дає уявлення про стан партії й особливо корисне для власного насіння перед сівбою. Але офіційний документ, потрібний для сертифікації й реалізації, видає лише насіннєва інспекція за методикою ДСТУ.