Словник агронома / Агротехніка

Ущільнення ґрунту

Ущільнення ґрунту — це підвищення його щільності й зменшення пористості під дією проходів важкої техніки або природних процесів. Це один із видів фізичної деградації земель, і найнеприємніша його риса в тому, що наслідки не видно згори: поле виглядає звичайно, а врожай втрачається щороку.

Схема: ущільнення ґрунту — шкала щільності, плужна підошва й наслідки
Червона смуга на профілі — плужна підошва. Корінь до неї доходить і повертає вбік, тому волога нижніх горизонтів лишається недоступною саме в посуху. Схема: ЦІІАТ.

Чим шкідливе ущільнення ґрунту

Оптимальна щільність складення для більшості культур — 1,1–1,3 г/см³. Коли вона переходить за 1,3–1,4, з ґрунту зникають великі пори, а саме вони відповідають за повітря й швидке вбирання води. Наслідки йдуть ланцюгом:

Головна причина — робота техніки на перезволоженому ґрунті. Вологий ґрунт пластичний і пресується під вагою трактора, замість того щоб пружинити. Один прохід у невдалий момент здатен лишити слід, який буде зоною пригніченого росту кілька сезонів поспіль. Саме тому рішення «зачекати два дні» часто вигідніше за рішення «встигнути сьогодні».

Два типи ущільнення ґрунту

  1. Поверхневе. Верхній шар, від коліс і робочих органів. Усувається розпушуванням, але виникає знову з кожним проходом.
  2. Підорне — плужна підошва. Щільний шар на глибині постійної оранки. Звичайним обробітком не знімається, бо знаряддя до нього просто не доходить, і саме воно перекриває коріння доступ до вологи нижніх горизонтів.

Як виявити й що робити

Найпростіша перевірка — копанка з оглядом профілю: у місці ущільнення структура стає брилистою або пластинчастою, корені масово повертають убік замість того, щоб іти вниз. Точніше вимірювання дає пенетрометр. Непрямі польові ознаки — калюжі на рівному місці після дощу й смуги пригніченого росту вздовж технологічної колії.

Заходи проти ущільнення ґрунту діляться на профілактику й лікування. Профілактика: не заїжджати на перезволожене поле, знижувати тиск у шинах, використовувати здвоєні колеса чи гусеничний хід, зводити рух до постійної технологічної колії, скорочувати кількість проходів. Лікування: глибоке безполицеве розпушування або щілювання для розриву підошви, а далі — накопичення органіки й багаторічні трави, які відновлюють структуру. Систему обробітку добирають так, щоб не створювати проблему заново — про це в матеріалі обробіток ґрунту. Матеріали про фізичну деградацію публікує ФАО.

Часті питання

Як перевірити, чи ущільнений ґрунт на полі?

Найдешевший спосіб — копанка на глибину до 50 см із оглядом профілю. Ущільнений шар видно за структурою: замість зернистої вона стає брилистою або пластинчастою, а корені при підході до нього масово повертають убік і ростуть горизонтально. Точнішу картину дає пенетрометр, який показує опір проникненню по глибині. Із польових ознак насторожують калюжі на рівних ділянках після дощу й смуги пригніченого посіву вздовж колії.

Чи можна усунути плужну підошву звичайною оранкою?

Ні. Підошва утворюється саме на тій глибині, до якої доходить плуг, тому оранка на ту саму глибину лише ущільнює її далі. Розірвати шар можна глибоким безполицевим розпушуванням або щілюванням, які працюють нижче рівня підошви. Але без зміни причини — постійної глибини основного обробітку й проходів по вологому ґрунту — вона сформується знову за кілька сезонів, тож лікування без профілактики тут не працює.

Наскільки ущільнення знижує врожай?

Орієнтовно на 10–30 % залежно від культури, ступеня ущільнення й погоди. Найбільше страждають культури з глибокою стрижневою кореневою системою — соняшник, ріпак, буряк, — яким критично важливо дійти до вологи нижніх горизонтів. Показово, що втрати зростають саме в посушливі роки: у вологий сезон рослина обходиться верхнім шаром, а в сухий доступ до глибокої вологи стає вирішальним, і саме тоді підошва проявляється на повну.

Що робити, якщо треба заїхати в поле, а ґрунт вологий?

Якщо операцію можна відкласти — відкласти: збиток від ущільнення часто перевищує виграш від кількох виграних днів. Якщо ні, ризик зменшують технічно: знижують тиск у шинах до мінімально допустимого, ставлять здвоєні колеса або широкі шини, зменшують завантаження причепів, планують маршрут так, щоб рух ішов постійною колією й не розходився по всій площі. Найгірший сценарій — важкий транспорт із високим тиском у шинах, що їздить полем хаотично.