Словник агронома / Ґрунтознавство

Чорноземи

Чорноземи — це найродючіші ґрунти світу, які сформувалися під багаторічною трав’янистою рослинністю в умовах степового й лісостепового клімату. Україна володіє приблизно 30 % світових запасів цих ґрунтів. Їхня цінність тримається не на одній властивості, а на рідкісному збігу відразу чотирьох.

Схема: чорноземи — профіль з горизонтами та головні загрози
Товщина верхнього темного шару на схемі — це і є та величина, за яку чорноземи цінують. Вона накопичувалась тисячоліттями і не відновлюється в межах людського життя. Схема: ЦІІАТ.

Чому чорноземи найродючіші

Практичний наслідок — чорноземи придатні майже для всіх сільськогосподарських культур без витрат на меліорацію. Це рідкісна ситуація: більшість ґрунтів світу вимагають або вапнування, або гіпсування, або дренажу.

Це важливо: висока родючість ґрунту тут природна, а не створена людиною — і саме тому її легко втратити, не помітивши. Сантиметр гумусового горизонту формується століттями, а зникнути може за один сильний злив на незахищеному схилі.

Що їм загрожує

  1. Ерозія. Водна на схилах і вітрова на відкритих рівнинах. Забирає саме верхній шар — той, у якому зосереджена основна частина гумусу й доступних елементів.
  2. Дегуміфікація. Виніс органіки з урожаєм рік за роком без повернення. Процес повільний і в межах сезону непомітний, тому його роками не помічають.
  3. Переущільнення. Важка техніка руйнує ту саму зернисту структуру, яка є основою переваги чорнозему — докладніше у статті ущільнення ґрунту.
  4. Підкислення. Систематичне внесення фізіологічно кислих добрив без вапнування поступово зсуває реакцію з оптимуму.

Як їх зберігати

Набір заходів відомий і не є новим: повернення пожнивних решток замість спалювання, органічні добрива й сидерати, багаторічні трави та бобові в сівозміні, протиерозійний обробіток упоперек схилу, зменшення кількості проходів техніки. Вибір системи обробітку теж має значення — про це в матеріалі обробіток ґрунту.

Матеріали про стан ґрунтових ресурсів і їх охорону публікує ФАО.

Часті питання

Скільки в Україні чорноземів?

Приблизно 30 % світових запасів — це найбільша частка серед усіх країн, і саме вона визначає роль України в світовому виробництві зерна й олійних. Вони займають більшу частину Степу й Лісостепу, тоді як на Поліссі переважають дерново-підзолисті ґрунти з принципово іншими властивостями. Через це агротехнологія, відпрацьована в одній зоні, не переноситься механічно в іншу навіть у межах країни.

Чи потребують чорноземи добрив?

Так, попри високу природну родючість. Запас гумусу означає потенційну наявність елементів, але доступними вони стають лише в міру мінералізації органіки, а сучасні врожаї виносять значно більше, ніж встигає вивільнитись. Найчастіше першим у дефіциті опиняється азот, далі фосфор. Без компенсації винесення відбувається поступове збіднення — за рахунок того самого запасу, який здається невичерпним.

Що таке дегуміфікація і як її помітити?

Це поступове зниження вмісту гумусу через винесення органічної речовини з урожаєм без адекватного повернення. Помітити її за один сезон неможливо — зміни вимірюються десятими частками відсотка за роки, тому єдиний надійний спосіб побачити тренд це порівняти агрохімічні аналізи одного поля за кілька турів обстеження. Непрямі ознаки — погіршення структури, утворення кірки після дощу й зростаюча потреба в азотних добривах для того самого врожаю.

Чому чорноземи так швидко втрачають структуру під технікою?

Через високий вміст вологи в критичні періоди й саму природу зернистої структури. Агрегати тримаються гумусовими зв’язками, які добре витримують природні навантаження, але не розраховані на тиск багатотонних машин по перезволоженому ґрунту. Один прохід у невідповідних умовах може зруйнувати те, що формувалось роками, а слід від коліс лишається зоною пригніченого росту на кілька сезонів.

Схожі терміни

← Повернутися до словника