Фізична стиглість ґрунту

Словник агронома / Агротехніка Фізична стиглість ґрунту Фізична стиглість ґрунту — це стан ґрунту, при якому він найкраще піддається механічному обробітку: легко кришиться на дрібні грудочки, не прилипає до робочих органів знарядь і чинить найменший опір техніці. Як визначити? Для суглинкових ґрунтів цей стан настає при вологості 50-60% від повної Читати далі

Чорноземи

Словник агронома / Ґрунтознавство Чорноземи Чорноземи — це найродючіші ґрунти світу, що сформувалися під багаторічною трав’янистою рослинністю в умовах степового та лісостепового клімату. Україна володіє близько 30% світових запасів чорноземів. Головні характеристики Потужний гумусовий горизонт: Темний, майже чорний шар товщиною від 40 до 120+ см. Високий вміст гумусу: Від 3% Читати далі

Фумігація

Словник агронома / Зберігання Фумігація Фумігація (газація) — це метод знищення шкідників (комах, кліщів, гризунів) та збудників хвороб шляхом заповнення герметичного приміщення або об’єму зерна отруйними парами або газами (фумігантами). Препарати Найпоширенішим фумігантом є фосфід алюмінію або магнію у вигляді таблеток. Під дією вологи з повітря або зерна таблетка розкладається, Читати далі

Індекс листкової поверхні (LAI)

Словник агронома / Фізіологія рослин Індекс листкової поверхні (LAI) LAI (Leaf Area Index) — це відношення площі листя рослин до площі ґрунту, на якій вони ростуть. Це показник потужності “сонячної батареї” посіву. Значення LAI = 1: Площа листя дорівнює площі поля (1 м² листя на 1 м² землі).LAI = 3-5: Читати далі

Епіфіти

Словник агронома / Біологія Епіфіти Епіфіти (від грец. epi — на, phyton — рослина) — це рослини, які поселяються на інших рослинах (форофітах), але використовують їх виключно як опору (субстрат), а не як джерело живлення. Вони живляться самостійно за допомогою фотосинтезу, а вологу отримують з повітря та опадів. В агрономії Читати далі

Імунітет рослин

Словник агронома / Фізіологія рослин Імунітет рослин Імунітет рослин (фітоімунітет) — це несприйнятливість рослин до збудників хвороб (грибів, бактерій, вірусів) або шкідників. Це здатність протистояти зараженню або локалізувати інфекцію, не допускаючи її поширення. Види імунітету Вроджений (Пасивний): Забезпечується анатомічними особливостями (товста кутикула, восковий наліт, опушення), які механічно не пускають патоген Читати далі

Кущіння

Словник агронома / Рослинництво Кущіння Кущіння — це фаза розвитку зернових злаків (пшениці, ячменю), під час якої з підземного вузла кущіння утворюються бічні пагони (стебла) та вторинна коренева система. Значення для врожаю Саме в цю фазу закладається потенціал продуктивності. Кожне нове стебло може дати колос. Коефіцієнт кущіння: Загальна кількість пагонів Читати далі

Мінералізація

Словник агронома / Ґрунтознавство Мінералізація Мінералізація — це процес повного розкладання органічних речовин (гумусу, рослинних решток) до простих мінеральних сполук (вуглекислого газу, води, аміаку, нітратів, сульфатів, фосфатів). Це кінцевий етап перетворення органіки, який здійснюється аеробними мікроорганізмами. Дві сторони медалі Позитив: В результаті мінералізації вивільняються елементи живлення (N, P, K), які Читати далі

Осушення (Дренаж)

Словник агронома / Меліорація Осушення земель Осушення — це вид гідротехнічної меліорації, спрямований на відведення надлишкової вологи з кореневого шару ґрунту. Застосовується на заболочених та перезволожених землях (в Україні — зона Полісся). Способи осушення Відкритий дренаж: Мережа відкритих канав і каналів, по яких вода стікає у водоприймач (річку). Дешевше, але Читати далі

Ризосфера

Словник агронома / Біологія ґрунту Ризосфера Ризосфера (від грец. rhiza — корінь, sphaira — куля) — це вузька зона ґрунту (1-3 мм), що безпосередньо прилягає до коренів рослин і перебуває під впливом їхніх кореневих виділень (ексудатів). Це “гаряча точка” мікробіологічної активності. Життя в ризосфері Рослина виділяє через коріння до 20% Читати далі