Словник агронома / Агротехніка

Боронування

Боронування — це технологічна операція поверхневого обробітку ґрунту зубовими, дисковими, пружинними або ротаційними боронами. Це один із найстаріших та найефективніших методів “механічної хімії”.

Агротехнічні завдання

Закриття вологи (Ранньовесняне): Руйнування ґрунтової кірки та капілярів у верхньому шарі ґрунту. Це зупиняє випаровування води з нижніх горизонтів (“сухий полив”).
Знищення бур’янів: Боронування у фазу “білої ниточки” знищує до 90-95% сходів однорічних бур’янів без гербіцидів.
Досходове та післясходове боронування: “Сліпе” боронування до появи сходів культури (кукурудза, соняшник) та обробіток по сходах для аерації коренів.

Типи знарядь

Зубові борони

Класика. Жорстка конструкція. Використовуються для вирівнювання фону та закриття вологи.

Ротаційні борони (Мотиги)

Хіт останніх років. Робочі органи (“їжачки”) виривають бур’яни і дають кисень (азот з повітря) рослинам, не пошкоджуючи культурні посіви.

Пружинні борони (Штрігельні)

Мають вібруючі зуби. Ідеальні для вичісування бур’янів у посівах зернових.

Дискові борони

Виконують функцію лущення стерні та подрібнення грудок (дискування).

← Повернутися до словника