Словник агронома / Географія Зональність (Природно-кліматична) Зональність — це закономірна зміна природних компонентів (клімату, ґрунтів, рослинності) від екватора до полюсів (широтна зональність) або від підніжжя гір до вершин (вертикальна зональність). Агрокліматичні зони України Для агронома зональність визначає набір культур та технологію їх вирощування: Полісся (Зона змішаних лісів): Волого, кислі ґрунти. Читати далі
Словник агронома / Шкідники Клоп-черепашка шкідлива Клоп-черепашка (Eurygaster integriceps) — один із найнебезпечніших шкідників зернових колосових культур (пшениці, ячменю). Зимує в лісосмугах під листям, навесні перелітає на посіви. Шкодочинність Шкодять як дорослі клопи (проколюють стебло, викликаючи білоколосість), так і личинки (висмоктують зерно). Головна небезпека: Клоп впорскує в зернівку слину, що Читати далі
Словник агронома / Біологія ґрунту Мікориза (Грибокорінь) Мікориза (від грец. mykes — гриб, rhiza — корінь) — це взаємовигідне співжиття (симбіоз) міцелію грибів з корінням вищих рослин. Більшість сільськогосподарських культур (окрім хрестоцвітих: ріпаку, капусти, гірчиці) здатні утворювати мікоризу. Як це працює? Обмін ресурсами:1. Рослина віддає грибу вуглеводи (цукри), які синтезує Читати далі
Словник агронома / Ґрунтознавство Орний шар ґрунту Орний шар (орний горизонт) — це верхній, найбільш родючий шар ґрунту, який періодично обробляється сільськогосподарськими знаряддями (плугом, дисками). У цьому шарі розміщується основна маса кореневої системи культурних рослин. Характеристика Орний шар характеризується: Найвищим вмістом гумусу та поживних речовин (сюди вносяться добрива). Активною мікробіологічною Читати далі
Словник агронома / Агрохімія Ретарданти Ретарданти (від лат. retardare — уповільнювати) — це синтетичні регулятори росту (інгібітори), які пригнічують ріст стебла в довжину, але не впливають (або стимулюють) розвиток кореневої системи та товщину стебла. Використовуються для запобігання виляганню посівів. Механізм дії Ретарданти блокують синтез гормону гібереліну, який відповідає за розтягування Читати далі
Словник агронома / Культури Соя Соя (Glycine max) — це найважливіша зернобобова та олійна культура світу. Її насіння містить рекордну кількість білка (35-45%) та олії (17-25%), що робить її основою кормової бази тваринництва. Особливості вирощування Симбіоз: Соя здатна забезпечити себе азотом на 60-70% завдяки симбіозу з бульбочковими бактеріями (тому обов’язкова Читати далі
Словник агронома / Агротехніка Фізична стиглість ґрунту Фізична стиглість ґрунту — це стан ґрунту, при якому він найкраще піддається механічному обробітку: легко кришиться на дрібні грудочки, не прилипає до робочих органів знарядь і чинить найменший опір техніці. Як визначити? Для суглинкових ґрунтів цей стан настає при вологості 50-60% від повної Читати далі
Словник агронома / Ґрунтознавство Чорноземи Чорноземи — це найродючіші ґрунти світу, що сформувалися під багаторічною трав’янистою рослинністю в умовах степового та лісостепового клімату. Україна володіє близько 30% світових запасів чорноземів. Головні характеристики Потужний гумусовий горизонт: Темний, майже чорний шар товщиною від 40 до 120+ см. Високий вміст гумусу: Від 3% Читати далі
Словник агронома / Зберігання Фумігація Фумігація (газація) — це метод знищення шкідників (комах, кліщів, гризунів) та збудників хвороб шляхом заповнення герметичного приміщення або об’єму зерна отруйними парами або газами (фумігантами). Препарати Найпоширенішим фумігантом є фосфід алюмінію або магнію у вигляді таблеток. Під дією вологи з повітря або зерна таблетка розкладається, Читати далі
Словник агронома / Біологія Епіфіти Епіфіти (від грец. epi — на, phyton — рослина) — це рослини, які поселяються на інших рослинах (форофітах), але використовують їх виключно як опору (субстрат), а не як джерело живлення. Вони живляться самостійно за допомогою фотосинтезу, а вологу отримують з повітря та опадів. В агрономії Читати далі