Кліматичні зміни, та опади, аномалії 2025 рік.

Зміст

ЛНЗ викачка води

Кліматичні зміни та опади 2025 року

Кліматичні аномалії останніх років призвели до суттєвого обміління водойм та ґрунтових вод на Черкащині. 2025 рік відзначився рекордно теплою та посушливою погодою. Наприклад, березень 2025 року став найтеплішим за сторіччя, а опадів випало лише 20–30% від норми (10–13 мм замість кліматичної норми близько 40 мм). У червні 2025-го ситуація погіршилася: за даними обласного гідрометцентру, по області випало менш як 60% від місячної норми, а місцями – лише 13–15%. Зокрема, у Смілі та Чигирині – по 10 мм дощу (≈13% норми), а максимальне значення зафіксували у Золотоноші – 42 мм (59% норми)[2]. Такий червень претендував стати найсухішим за останні 100 років спостережень. Внаслідок цього протягом літа спостерігалася гідрологічна посуха: рівні підземних вод стабільно знижувалися, подекуди колодязі й свердловини пересихали повністю.

Аномальна спека влітку 2025-го позначилась і на Шполянщині. В середині липня місцева влада зафіксувала стрімке зниження води в криницях та свердловинах по селах і мікрорайонах Шполи. За відсутності дощів і високих температур ґрунт пересихав, не встигаючи поповнювати запаси води. Шполянська міська рада повідомила, що глобальні кліматичні зміни та бойові дії (які забруднюють водойми і ґрунти) призвели до зменшення водоносних горизонтів – проблема, актуальна не лише для Шполи, а й для багатьох населених пунктів України. Отже, посуха 2025 року створила критичну гідрологічну ситуацію, яка є ключовим фактором дефіциту води в регіоні.

Локальна проблема чи загальноукраїнська тенденція?

Водний дефіцит, який відчуває Шполянський район, не є унікальним явищем – аналогічні проблеми фіксуються по всій Україні. Протягом останніх років країна переживає аномальні кліматичні зміни: міліють навіть найбільші річки (Дніпро, Десна, Рось, Сула), обміліли озера (знаменитий Світязь наблизився до критично низького рівня). Безсніжні зими та посушливі весни порушують традиційний водний баланс – так, навесні 2020 року в басейні Дніпра випала лише половина норми опадів, що стало найгіршим показником за століття (гірше було лише у 1925 році). Науковці констатують, що через потепління кліматичні зони зміщуються: Черкащина, яка історично належала до лісостепу, фактично перетворюється на північний степ. Відповідно, регіон отримує менше вологи і частіше страждає від літніх посух.

Проблеми з водозабезпеченням нині фіксують навіть у областях, які раніше не були посушливими. Приміром, на Волині селяни скаржились, що агрофірма виснажила Шацькі озера поливом лохини – але обстеження показало, що першопричиною була саме загальна посуха та обміління річок басейну Прип’яті. Схожа ситуація і на Черкащині: зниження рівня води – не нова проблема ні для Шполянщини, ні для всієї України. Обласний гідрометцентр ще у 2015 році попереджав, що влітку при дефіциті опадів ґрунтові води падають повсюдно, місцями виснажуючись до повного пересихання колодязів. Отже, Шполянська громада переживає те саме, що й багато інших регіонів України: кліматичні зміни спричиняють водну кризу, коли природні джерела міліють без явного людського втручання.

Втім, розуміння глобальних причин не завжди заспокоює місцевих жителів. Люди схильні шукати конкретних винуватців поруч, адже складно «лаятися на матінку Природу». Часто у ролі такого «близького ворога», який нібито винен у зникненні води з криниць та озер, виступають великі підприємства. Чи є підстави вважати дефіцит води на Шполянщині суто локальною техногенною проблемою, чи це все ж віддзеркалення загальноукраїнської тенденції до висихання водних ресурсів? Далі розглянемо ситуацію детальніше на прикладі взаємовідносин громади з агрохолдингом LNZ Group.

Діяльність LNZ Group і стан водних ресурсів

Група компаній LNZ Group – один з найбільших агровиробників, що працює на землях Шполянського району (зокрема, через підрозділи СТОВ «Маяк-Агро», «ЛНЗ-Агро» тощо). У посушливі роки місцеві жителі не раз висловлювали підозри, що зрошувальна діяльність LNZ може поглиблювати проблему нестачі води. Зокрема, ще у 2015 році селяни села Терешки били на сполох: після сухого літа в їхніх колодязях зникла вода. Люди помітили, що підприємство поливає поля кукурудзи водою зі ставка між Шполою і Терешками. Коли рівень у ставку впав, серед селян поширилася інформація, що аграрії пробили артезіанські свердловини нижче по течії і почали поповнювати ставок підземною водою, аби потім качати її на полив. Місцевий житель Іван Тарануха (фахівець з меліорації за освітою) публічно виступив проти використання артезіанської води для зрошення: «Якщо бурити свердловину 150 м і брати звідти воду – джерела не матимуть підпитки і вода поступово тікає. От і зникає вода в наших колодязях» – попереджав він на зборах села. Селяни були обурені перспективою, що їхній край може перетворитися на пустелю через такі дії.

Подібний конфлікт виник і довкола річки Шполка та місцевих ставків. У липні 2015 року депутати від ВО «Свобода» заявили, що ставки Жданівський і Перерваний на околиці Шполи опинилися на межі знищення через відкачування води для зрошення посівів гібридної кукурудзи. Річка Шполка, яка раніше постійно текла від Червоного ставу до Жданівського, пересохла одразу після початку поливу, а рівень води в криницях поблизу впав на 2 метри. Місцевий депутат В’ячеслав Кишінько провів обстеження і стверджував, що орендар поля організував незаконний забір ґрунтової води: перегородив притоку річки, розчистив джерела вздовж русла, викопав спеціальний котлован, куди збирається джерельна вода, і вже звідти насосами качає її на поля. За його словами, хоч офіційно на ставках існують ліміти водокористування, орендар (пан Михайло Богач, директор СТОВ «Маяк-Агро») перевищив дозволені обсяги, довівши рівень води до історичного мінімуму, а додаткові котловани й, можливо, свердловини були облаштовані без жодних дозволів. Ці звинувачення малюють тривожну картину потенційного впливу агропідприємства на довкілля.

Втім, позиція LNZ Group категорично заперечує такі обвинувачення. Представники компанії наголошують, що ніколи не використовували підземні (ґрунтові) води для сільськогосподарських потреб. Усі посіви поливаються виключно водою з відкритих водойм – ставків та інших резервуарів на території громади. Для цього LNZ Group заздалегідь отримує дозволи на спеціальне водокористування у державних органах, дотримується встановлених лімітів і контролює відновлення водних ресурсів. «Підприємство завжди користувалось і сьогодні користується лише відкритими водоймами… На це у нас є всі відповідні дозволи. В ЛНЗ немає жодного поливного об’єкту, на який би не було отримано належний дозвіл», – пояснював ще у 2020 році директор «ЛНЗ-Агро» Роман Франчук. Компанія стверджує, що жодної свердловини на Шполянщині не бурила і не використовує, та навіть оголосила винагороду 100 тис. грн тому, хто доведе протилежне.
Насосні станції для зрошення на одному зі ставків Шполянщини, 2015 р. (переносні мотопомпи качають воду зі ставка на поля). Місцева влада підтверджує, що підприємство мало офіційний дозвіл на спецводокористування цього водоймища.

За даними Шполянської РДА, ТОВ «Маяк-Агро» мало дозвіл на спецводокористування Жданівського ставу (термін дії до 2016 р.) для зрошення орендованих угідь, і наглядові органи не виявили порушень лімітів – «забір води на ставі суворо дотримується». Схожу позицію займають і нинішні органи влади: у 2020 та 2025 роках екологи та чиновники підкреслювали, що падіння рівня води носить повсюдний характер і спостерігається в багатьох селах району одночасно, отже, не може бути спричинене лише діяльністю одного підприємства. Начальник управління АПК Шполянської РДА Володимир Коваль ще у 2015 р. зазначав: «Рівень води в криницях впав у всьому районі… Що ж до свердловин, про які кажуть селяни, то, наскільки мені відомо, ніяких свердловин ніхто не робив». Тобто офіційна перевірка тоді не підтвердила факт несанкціонованого буріння.

Висновок: конкретних доказів, що LNZ Group є головним винуватцем дефіциту води, наразі немає. Незалежні заміри та моніторинг вказують на переважно природні причини висихання (посуха, зменшення опадів), а саме підприємство декларує діяльність у межах закону і раціональне використання води. Водночас напруженість у стосунках з громадою періодично виникає, особливо в особливо сухі роки або напередодні виборів, коли тема води стає приводом для політичного піару. Це підкреслює важливість прозорості та фахової оцінки ситуації.

Дозволи та контроль за водокористуванням

Для легального забору води з природних джерел в Україні підприємства повинні отримувати дозвіл на спеціальне водокористування. LNZ Group у Шполянському районі має всі необхідні документи на використання місцевих ставків для зрошення. Зокрема, компанія орендує на довгостроковій основі Маслівський ставок площею 55 га – на нього оформлено технічну документацію і дозвіл, з цього ставу поливають 3 поля. Також LNZ уклала договір із держводгоспом на користування Ярославським ставом: з розташованої там державної насосної станції підприємство бере воду для зрошення ще 5 полів, при цьому за умовами договору LNZ Group власним коштом обслуговує і ремонтує цю насосну станцію, оплачує електроенергію та сам обсяг водокористування. Окрім ставків, агрофірма використовує воду з одного затопленого кар’єру (де видобуток каменю давно припинився). За словами представників LNZ, такі покинуті кар’єри самі по собі наповнюються водою, і раніше надлишок просто стікав у річку, йдучи з регіону. Тепер цю воду перехоплюють для поливу, після чого вона повертається у ґрунт – фактично відбувається корисний кругообіг. На використання води з кар’єру також офіційно отримано дозвіл у встановленому порядку.

Дотримання лімітів водозабору контролюється державними органами (обласні підрозділи Держводагентства, екологічна інспекція тощо). У періоди критичної посухи можливе тимчасове обмеження прав водокористувачів – наприклад, в серпні 2025 року Держводагентство запроваджувало обмеження на зрошення в деяких регіонах, щоб зберегти воду у річках. Проте на Шполянщині подібні обмеження офіційно не повідомлялися. Шполянська міська рада наголошує, що підприємство LNZ Group діє в межах чинних дозволів і встановлених державою нормативів. Будь-які позапланові перевірки чи санкції до компанії з боку контролюючих органів відсутні, що свідчить про формальне дотримання нею водоохоронного законодавства.

З іншого боку, громада очікує від великого бізнесу соціальної відповідальності. LNZ Group публічно заявляє, що усвідомлює стратегічну важливість водних ресурсів і не зацікавлена у їх виснаженні: «Ну навіщо ж нам викачувати всю воду – це ж нерозумно, наш бізнес розрахований на довготривалу перспективу» – підкреслювали в компанії, запевняючи, що слідкують за відновленням води навіть собі у збиток. Представники LNZ також зазначають, що всі керівники та працівники підприємства – уродженці Шполянщини і так само п’ють воду з місцевих криниць, тому зацікавлені у збереженні довкілля. Така риторика покликана зняти напругу і показати, що агрохолдинг готовий співпрацювати з громадою у вирішенні екологічних питань.

Реакція місцевої влади та громади

Місцева влада Шполянської громади активно відгукнулася на проблему водного дефіциту влітку 2025 року. 14 липня мешканців офіційно закликали економно використовувати воду: лише для пиття, приготування їжі та гігієни. Міськрада попросила тимчасово утриматися від поливу городів, квітників, миття машин, наповнення басейнів – аби знизити навантаження на джерела водопостачання. Такий заклик пояснювався турботою про те, щоб усім жителям вистачило води: «Відповідальне ставлення до води сьогодні – це запорука її доступності для всіх мешканців завтра», – підкреслювалося у зверненні ради. Одночасно влада запевнила, що ситуація під контролем і вживаються кроки для її поліпшення.

Практичні кроки не забарилися. Вже у вересні 2025 року у місті Шпола було облаштовано спеціальні пункти безкоштовного забору води для населення. Комунальне підприємство «Комунальник» встановило два стаціонарні крани на околицях міста (на кінці вулиць Сікорського та Героїв України), звідки кожен охочий може набрати питної води. Фактично це резервні точки видачі води з глибоких свердловин або привозної води, які забезпечують мінімальні потреби мешканців у разі падіння рівня води в їхніх колодязях. Наступним кроком міськрада анонсувала буріння нових свердловин та будівництво водогінних мереж на кількох вулицях міста. Це має на меті стабілізувати систему централізованого водопостачання і гарантувати людям доступ до якісної питної води в довгостроковій перспективі. За словами влади, питання забезпечення громади водою є пріоритетним і знаходиться на постійному контролі.

Громада та депутати також не стояли осторонь. В соціальних мережах жителі жваво обговорювали ситуацію: дехто прямо звинувачував LNZ у «надмірному використанні води на полив» і вимагав припинити зрошення в посуху, апелюючи навіть до обласної влади втрутитися. Натомість інші мешканці ставали на захист підприємства, вказуючи на загальні кліматичні причини та необхідність конструктивного діалогу. В міській раді відбулися слухання з цього питання; було вирішено залучити незалежних експертів для оцінки стану водних ресурсів громади. 14 вересня 2025 року представники LNZ Group зустрілися з керівництвом міста, щоб виробити спільний план дій. За підсумками зустрічі оголосили про створення робочої групи при міськраді, до якої увійдуть незалежні екологи та геологи за участі сторін конфлікту. Міськрада повністю підтримала цю ініціативу компанії, розраховуючи, що експертна група комплексно вивчить стан водних ресурсів, визначить усі можливі чинники, що впливають на воду (від клімату до господарської діяльності), і напрацює довгострокові рішення. Такий крок – гарний приклад соціального партнерства, коли бізнес і влада спільно шукають вихід із проблеми на основі даних і науки, а не емоцій.

Варто зазначити, що місцеві депутати різних рівнів раніше вже піднімали питання води. Як згадувалось, депутат міськради В’ячеслав Кишінько (ВО «Свобода») у 2015 р. ініціював офіційний запит щодо законності дій LNZ Group на ставках. Депутатський запит змусив райдержадміністрацію надати офіційну відповідь про наявність дозволів і дотримання лімітів. Це показує, що механізми контролю працюють: громада через обраних представників може отримати інформацію та впливати на ситуацію. Нинішні депутати Шполянської громади також тримають руку на пульсі – зокрема, порушували питання про стан річок та джерел, очищення русел, необхідність інвестицій у систему водопостачання. У цілому реакцію місцевої влади й громади можна охарактеризувати як конструктивну: замість пошуку винних упор зроблено на спільні дії для вирішення проблеми.

Шляхи вирішення проблеми

На основі аналізу ситуації можна визначити кілька напрямків, які допоможуть пом’якшити проблему дефіциту води у Шполянському районі і подібних громадах:

  • Раціональне водокористування. В умовах посухи необхідно обмежувати негайні непершочергові витрати води. Шполянська громада подала приклад, закликавши мешканців економити воду та тимчасово відмовитися від поливу присадибних ділянок. Надалі варто запровадити постійні правила раціонального водокористування в приватному секторі (наприклад, нічний графік поливу, заборона витрачати питну воду на технічні потреби під час засухи тощо).
  • Модернізація інфраструктури. Розроблені проєкти нових свердловин і водогонів слід реалізувати якомога швидше. Нові глибокі свердловини забезпечать доступ до водоносних горизонтів, менш вразливих до коливань рівня ґрунтових вод. Водночас необхідно оновлювати обладнання існуючих колодязів і насосних станцій, усувати витоки в мережах, щоб мінімізувати втрати води.
  • Незалежний моніторинг та науковий підхід. Створена робоча група з екологів та геологів має детально дослідити гідрогеологію району. Важливо встановити: який обсяг води доступний у місцевих джерелах, скільки поповнюється природним шляхом, як впливають кліматичні цикли. Регулярний моніторинг рівня ґрунтових вод, опадів, стану річок (наприклад, тієї ж Шполки) допоможе прогнозувати проблеми наперед. На основі даних наука зможе рекомендувати оптимальні режими забору води, щоб не виснажувати джерела. Якщо експерти виявлять негативний вплив конкретних дій (скажімо, надмірного поливу певними способами) – ці факти слід врахувати і скоригувати практики.
  • Впровадження водозберігаючих технологій. Аграрним підприємствам, включно з LNZ Group, варто переходити на менш водоємні методи зрошення – крапельне зрошення, підґрунтове зволоження, мульчування ґрунту тощо. LNZ заявляє, що вже використовує сучасні системи поливу, які навіть виключають свердловини, щоб не засолювати ґрунт. Подальше вдосконалення технологій (наприклад, точне землеробство з врахуванням вологості ґрунту) дозволить зменшити водоспоживання без втрати урожайності. Також доцільно створювати резервуарні накопичувачі дощової води в господарствах на випадок посухи.
  • Співпраця влади, бізнесу і громади. Соціальне партнерство має стати основою вирішення екологічних проблем. Позитивний кейс – спільна робоча група зі стабілізації водопостачання у Шполі. У рамках такої співпраці бізнес може інвестувати в інфраструктуру (наприклад, профінансувати буріння додаткової громадської свердловини чи очистку замуленого джерела), а громада – підтримати розумні ініціативи і утриматися від безпідставних звинувачень. Місцева влада, зі свого боку, може запровадити програми підтримки: компенсації частини вартості установлення систем дощового накопичення для домогосподарств, субсидії на обладнання для економії води тощо. Спільна мета – забезпечити людей водою зараз і зберегти ресурс для майбутніх поколінь.

Висновки

Дефіцит води у Шполянському районі має комплексні причини, серед яких домінують природні фактори – багаторічні кліматичні зміни, посушлива погода 2025 року, недостаток опадів і, як наслідок, зниження рівня підземних вод. Обвинувачення на адресу LNZ Group щодо «висмоктування» всієї води є зрозумілою реакцією громади, яка шукає конкретного винуватця, але наявні факти їх не підтверджують однозначно. Агрохолдинг LNZ має необхідні дозволи на водокористування і, за даними перевірок, дотримується встановлених лімітів. Компанія не використовує артезіанські свердловини для поливу і заявляє про відповідальне ставлення до ресурсу. Водночас, окремі випадки (як-от події 2015 року на р.Шполка) показують, що діяльність аграріїв може ускладнювати гідрологічну ситуацію, особливо якщо випадає за рамки регуляторних норм.

Головний висновок: причини водного дефіциту криються переважно у природних умовах, а не в зловживаннях з боку одного підприємства. Кліматичний фактор – посуха – спричинив обміління криниць і ставків по всій Шполянщині, і цю тенденцію спостерігають по всій Україні. LNZ Group, попри підозри, навряд чи могла б істотно вплинути на регіональний рівень ґрунтових вод за наявності суворого контролю і обмежених лімітів забору. Отже, звинувачення в адресу компанії наразі не знайшли фактичного підтвердження – їх слід вважати спростованими на основі наявних даних. Водночас повністю виключати антропогенний вплив теж не можна: сукупність факторів (масове використання води і аграріями, і населенням) на фоні посухи призводить до кризових явищ. Тому всі сторони мають зробити висновки.

Шполянська громада вже демонструє зважений підхід до вирішення проблеми. Оперативні дії місцевої влади – від обмежень на використання води до створення альтернативних джерел водопостачання – допомагають пом’якшити наслідки посухи. Співпраця з LNZ Group у форматі робочої групи з незалежними експертами закладає основу для довгострокових рішень на науково обґрунтованій основі. Такий діалог бізнесу і громади є показовим: замість конфронтації сторони об’єднуються задля спільної мети – гарантувати стабільну воду для населення.

Для успішного розв’язання проблеми важливо й надалі рухатися в окреслених напрямах: розбудовувати інфраструктуру, впроваджувати водозберігаючі технології, проводити просвіту населення щодо економії води та готовності до кліматичних викликів. Шполянський район може стати прикладом, як адаптуватися до нових кліматичних реалій, мінімізувавши шкоду для людей. Як показує досвід, тільки об’єднані зусилля громади, влади і бізнесу дозволять протистояти водній кризі – адже вода є спільним стратегічним ресурсом, який потребує дбайливого та розумного управління. Спільними діями Шполянщина здатна зберегти свої криниці повними навіть у час змін клімату.

Джерела даних та інформації: офіційні повідомлення Черкаського гідрометцентру, метеостанцій; Національна доповідь про стан водних ресурсів; новини місцевих ЗМІ («Шполяночка+», «Прочерк», «Вікка»); рішення та оголошення Шполянської міської ради; коментарі представників LNZ Group; свідчення місцевих жителів і депутатів.