Словник агронома / Захист рослин

Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ)

Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) — це така чисельність шкідливого організму або ступінь розвитку хвороби, за якої вартість збереженого врожаю перевищує витрати на захисний захід. Простіше кажучи, це момент, коли обробка починає окупатись. До нього виїзд у поле збитковий, після нього — зволікання коштує дедалі дорожче.

Червона крива росте нелінійно: спершу повільно, потім лавиноподібно. Синя лінія — ваші витрати, вони не змінюються. Жовта точка і є момент, коли виїзд в поле починає окупатись. Схема: ЦІІАТ.

Навіщо потрібен поріг шкодочинності

Поріг замінює два поширені й однаково хибні підходи: «обробляти за календарем» і «обробляти, щойно побачив шкідника». Перший призводить до зайвих проходів, другий — до боротьби з чисельністю, яка врожаю не загрожує. В обох випадках витрачаються гроші й нарощується тиск відбору, з якого виростає резистентність.

Важлива деталь: мета захисту — не знищити шкідника повністю. Це неможливо й непотрібно. Мета — утримати його чисельність нижче рівня, за якого він забирає більше, ніж коштує захист.

Від чого залежить поріг шкодочинності

Ціна продукції. Що дорожчий урожай, то нижчий поріг: збережена тонна виправдовує обробку раніше.
Вартість заходу. Ціна препарату, пального, робіт. Дорожча обробка піднімає поріг.
Фаза культури. Той самий шкідник у фазу наливу зерна шкодить значно більше, ніж у фазу кущіння.
Стан посіву. Розвинена, добре живлена рослина компенсує пошкодження; пригнічена посухою — ні.
Планована врожайність. На полі з вищим потенціалом кожен відсоток втрат дорожчий.

Саме тому табличні значення з довідників — це орієнтир, а не закон. Їх перераховують під фактичну економіку господарства.

Це важливо: ЕПШ працює лише разом із коректним обстеженням. Облік ведуть за маршрутом, у кількох точках, із заходом углиб поля — краї завжди заселені сильніше й дають завищену картину. Рішення, ухвалене за оглядом з дороги, до порога стосунку не має.

Орієнтовні пороги шкодочинності

Клоп-черепашка на пшениці — близько 2 особин на м² у період наливу зерна; тут вирішує не лише втрата маси, а й псування клейковини.
Колорадський жук на картоплі — орієнтовно 10–20 личинок на кущ за заселення понад 10 % кущів.
Злакові попелиці — поріг залежить від фази: у трубкування він значно нижчий, ніж у молочній стиглості.

Ці цифри наведені для розуміння порядку величин. Конкретні значення для культури, зони та фази беруть із чинних рекомендацій і уточнюють під власні витрати.

Біологічний поріг — не те саме

Поруч існує поняття біологічного порога шкодочинності: чисельність, за якої шкідник уже завдає рослині вимірної шкоди. Він завжди нижчий за економічний, бо не враховує вартість захисту. Плутати їх не варто — саме економічний поріг є критерієм для ухвалення рішення про обробку в межах інтегрованої системи захисту. Загальні підходи до прийняття рішень у захисті рослин описує ФАО.

Часті питання

Чи можна брати пороги з довідника без перерахунку?

Як орієнтир — так, як остаточне рішення — ні. Табличні значення розраховані для середніх умов: певної врожайності, певного співвідношення ціни продукції та вартості обробки. Якщо у вас дорожча культура або вища планова врожайність, реальний поріг буде нижчим за довідковий; якщо обробка коштує помітно більше — вищим. Розумний підхід: узяти табличне значення за відправну точку й скоригувати його під фактичну економіку поля.

Чим економічний поріг відрізняється від біологічного?

Біологічний поріг — це чисельність, за якої шкідник починає завдавати рослині помітної шкоди. Економічний враховує ще й гроші: він настає тоді, коли вартість врожаю, який ви збережете обробкою, перевищує вартість самої обробки. Через це економічний поріг завжди вищий за біологічний. Для ухвалення рішення про виїзд у поле орієнтуються саме на економічний — інакше довелося б обробляти щоразу, коли на полі з’явився хоч якийсь шкідник.

Що робити, якщо чисельність трохи нижча за поріг?

Не обробляти, але поставити поле під частіший контроль. Чисельність нижче порога означає, що обробка сьогодні збиткова, проте ситуація може змінитися за кілька днів — особливо в теплу погоду, коли покоління шкідника розвивається швидко. Практичне рішення: повторити обстеження через 3–5 днів і подивитись на динаміку. Якщо чисельність зростає, ви встигнете спрацювати вчасно; якщо стабілізувалась — заощадите на непотрібному проході.

Чи діють пороги для хвороб рослин?

Так, але формулюються інакше: не через чисельність, а через відсоток уражених рослин або листкової поверхні на певній фазі. Складність у тому, що хвороби розвиваються приховано, і коли симптоми стають масовими, момент для ефективного втручання часто вже минув. Тому для низки захворювань — наприклад, фузаріозу колоса — орієнтуються не лише на видимий поріг, а й на прогноз за погодними умовами у сприйнятливу фазу.

← Повернутися до словника