Словник агронома / Фізіологія рослин

Водний стрес рослин

Водний стрес (посуха) — це фізіологічний стан рослини, що виникає при порушенні водного балансу, коли інтенсивність транспірації (випаровування води листям) перевищує швидкість поглинання води кореневою системою. Це призводить до зниження тургору клітин, закриття продихів та гальмування фотосинтезу.

Симптоматика та діагностика

Як рослина сигналізує про спрагу?

  • Втрата тургору: Листя в’яне вдень і відновлюється вночі. При сильному стресі тургор не відновлюється.
  • Скручування листя: Механізм захисту для зменшення площі випаровування. Характерно для кукурудзи (листя стає “трубочкою” або “цибулевим пером”).
  • Зміна кольору: Листя набуває тьмяного, синюватого або сірого відтінку.
  • Абортація: Рослина скидає квітки, зав’язь або боби (соя), щоб зберегти життя основному стеблу.

Критичні періоди

Вплив водного стресу на врожайність залежить від фази розвитку:

  • Сходи — Кущіння: Помірний стрес стимулює розвиток кореневої системи вглиб. Не є критичним.
  • Цвітіння — Запліднення: Найкритичніший період! Стрес у цей час викликає стерильність пилку (череззерниця у кукурудзи) та масове скидання квіток. Втрати врожаю можуть сягати 50-80%.
  • Налив зерна: Стрес призводить до формування дрібного, щуплого насіння (“запал” зерна) та зниження маси 1000 зерен.

Агрономічні методи боротьби включають вибір посухостійких гібридів, збереження вологи (No-Till, мульчування) та оптимізацію густоти посіву.

← Повернутися до словника