Словник агронома / Ґрунтознавство

Потужність (товщина) ґрунтів

Потужність (товщина) ґрунтів — це вертикальний розмір профілю від денної поверхні до незміненої материнської породи, а також товщина кожного генетичного горизонту. У практиці оперують переважно потужністю гумусованої частини (горизонти H + Hp), бо саме вона визначає запас поживних речовин і доступний корінню об’єм.

Генетичні горизонти ґрунту та їхня потужність Вертикальний розріз ґрунту зі шкалою глибин від 0 до 150 см: гумусовий горизонт H завтовшки 45 см, верхній перехідний Hp 45–70 см, нижній перехідний Ph 70–95 см і материнська порода нижче 95 см. Праворуч дужка позначає потужність гумусованого профілю 70 см. Генетичні горизонти та їхня потужність 0 см 25 см 50 см 75 см 100 см 125 см 150 см H — гумусовий, 0–45 см Hp — верхній перехідний, 45–70 см Ph — нижній перехідний, 70–95 см P — материнська порода (лес) Потужність гумусованого профілю: 70 см
Потужність вимірюють від поверхні вниз: спершу межі горизонтів фіксують на стінці розрізу, потім рахують товщину кожного з них. Практичний показник родючості — сума H + Hp. Схема: ЦІІАТ.

Що саме вимірюють у полі

Потужність визначають на свіжій стінці розрізу або на керні бура, прикладаючи рулетку від поверхні вниз. Записують три величини: потужність горизонту H, гумусованого профілю H + Hp і глибину материнської породи. Межі проводять за зміною кольору, структури та щільності; там, де перехід поступовий, беруть середину перехідної смуги. Стінка має бути вертикальною й не «замазаною» лопатою.

Градації за потужністю гумусованого профілю

Це важливо: Втрата 1 см гумусованого шару від ерозії — це 100–150 т/га ґрунтової маси й до 1,5–2 % врожайності. Відновити її природним шляхом неможливо: 1 см ґрунту формується 100–300 років. Тому на схилах потужність контролюють щороку.

Чому потужність визначає врожай

Товщина профілю задає об’єм, з якого коріння бере воду й живлення: метровий шар середньосуглинкового ґрунту вміщує 150–180 мм продуктивної вологи, а 40-сантиметровий — лише 60–70 мм, чого не вистачає навіть на критичну фазу цвітіння зернових. Тому на малопотужних відмінах різко зростає залежність від літніх опадів (див. потенціал ґрунтової вологи) і менший загальний запас гумусу на гектарі.

Що впливає на потужність

Головний чинник — рельєф: на вододілах профіль нарощується, на схилах понад 3° його зрізає водна ерозія, у западинах намивається. Другий — щільність підорних шарів: якщо коріння впирається в ущільнення, робочий об’єм ґрунту фактично менший за виміряну потужність, тому її оцінюють разом із замірами твердості (див. пенетрація).

Часті питання

Як виміряти потужність ґрунту без розрізу?

Найпростіший польовий спосіб — ґрунтовий бур із розміткою: керн викладають у лоток і заміряють межі горизонтів за кольором та структурою. Точність нижча, ніж на розрізі, тому беруть 3–5 точок на однорідній ділянці й усереднюють. Для контролю додатково перевіряють реакцію з 10 % HCl: скипання вказує на карбонатний горизонт і допомагає впізнати нижню межу гумусованої частини. Якщо потрібні дані для проєкту меліорації чи бонітування, бурового заміру недостатньо — копають повнопрофільний розріз завглибшки 1,5–2 м.

Чим потужність профілю відрізняється від глибини орного шару?

Орний шар — це технологічна величина: товщина, яку щороку перемішують знаряддя, зазвичай 20–30 см. Потужність профілю — природна характеристика ґрунтового тіла, що може сягати 100–150 см і не залежить від обробітку. Плутанина шкодить практично: збільшивши глибину оранки, можна «поглибити» орний шар, але потужність гумусованого профілю від цього не зросте — просто гумус розподілиться в більшому об’ємі, а його концентрація в шарі знизиться. Це дві різні цифри, і в польових журналах їх треба записувати окремо.

Яка потужність вважається достатньою для польових культур?

Для зернових колосових зазвичай достатньо 40–50 см гумусованого шару за умови глибокого проникнення коріння в підорні горизонти. Соняшник, кукурудза й цукрові буряки формують коріння на 150–200 см, тому для них критична не стільки потужність H, скільки відсутність щільних прошарків нижче. Практичний орієнтир: якщо гумусований профіль менший за 30 см, поле переводять у категорію ризикованих і планують під нього менш вимогливі культури або багаторічні трави. На таких ділянках рентабельність інтенсивних технологій майже завжди від’ємна.

Чи можна збільшити потужність гумусованого шару?

Швидко — ні, але напрям процесу керований. Систематичне внесення органіки, залишення побічної продукції на полі, сівба багаторічних трав і покривних культур дають приріст гумусованої товщі приблизно 1 см за 15–25 років. Значно ефективніше не нарощувати шар, а зупинити його втрату: протиерозійний обробіток упоперек схилу, буферні смуги, збереження мульчі. Механічне «поглиблення» плугом на еродованих ґрунтах дає протилежний ефект — на поверхню виноситься безструктурна порода, і поле втрачає врожайність на 3–5 років.