Шкідники плодових культур

Q: Що таке біофікс і навіщо він потрібен?

Біофікс — зафіксована дата початку стабільного лету шкідника, від якої рахують суми ефективних температур. Для яблуневої плодожерки його ставлять за феромонними пастками: орієнтир — перший тиждень зі стабільним виловом близько 5 метеликів на пастку. Далі накопичують градусо-дні вище 10 °C, і при 100–130 °C·діб настає масове відродження гусениць, коли обробіток найефективніший. Без біофіксу графік стає календарним, а календар зсувається на два тижні в обидва боки.

Q: Чому після обробітків спалахує кліщ?

Це індукований спалах: червоного плодового кліща стримують хижі кліщі роду Typhlodromus, значно чутливіші до піретроїдів і деяких фосфорорганічних препаратів, ніж сам шкідник. Після кількох неселективних обробітків хижаки зникають, і кліщ за 2–3 тижні нарощує чисельність до шкодочинної. Розв’язання не в акарициді, а в підборі селективних препаратів і відмові від піретроїдів у спекотний період.

Q: Як працює феромонна дезорієнтація?

У саду розвішують диспенсери, що виділяють синтетичний статевий феромон самки, і повітря насичується запахом. Самці не можуть знайти реальну самку за градієнтом, парування не відбувається, кількість запліднених яєць різко падає. Метод працює лише на суцільних масивах від кількох гектарів і за невисокої вихідної чисельності, тому його поєднують з 1–2 страхувальними обробітками за біофіксом наступних поколінь.

Q: Чим особливий захист кісточкових порівняно з яблунею?

У кісточкових коротший період від цвітіння до збирання, тож вікно для обробітків вужче, а строки очікування жорсткіші, особливо на черешні. Головними видами стають східна й сливова плодожерки та вишнева муха, критична для пізніх сортів. Кісточкові до того ж гостріше реагують на травми деревини й камедетечу, тому графік захисту сливи й черешні будують окремо, а не переносять із яблуневого саду.

Шкідники плодових культур — комплекс фітофагів яблуні, груші, сливи, вишні, черешні та абрикоса. На відміну від польових культур, сад є багаторічною екосистемою: шкідники тут не заносяться щороку ззовні, а постійно живуть у насадженні, тому захист будують не окремими обробітками, а річним графіком, прив’язаним до фенофаз і до фактичного лету.

На фото — яблунева плодожерка (Cydia pomonella), один вид із великого комплексу, але саме за динамікою її лету будують увесь графік літніх обробітків: облік метеликів у феромонних пастках дає точку відліку, від якої рахують строк відродження гусениць.
Фото: Slaunger, Wikimedia Commons, ліцензія CC BY-SA 3.0.

Основні види

Шкідники плодів

Яблунева плодожерка (Cydia pomonella) — 2–3 покоління за сезон, гусениця входить у плід і псує його безповоротно.
Сливова (Grapholita funebrana) та східна плодожерка (G. molesta) — на кісточкових, друга також пошкоджує пагони.
Вишнева муха (Rhagoletis cerasi) — визначає товарність черешні пізніх строків дозрівання.
Яблуневий плодовий пильщик (Hoplocampa testudinea) — шкодить одразу після цвітіння, раніше за плодожерку.

Шкідники бруньок, листя й деревини

Яблуневий квіткоїд (Anthonomus pomorum) — личинка виїдає бутон зсередини, той буріє й не розкривається; поріг 20–40 жуків на дерево при обтрушуванні.
Попелиці — зелена яблунева (Aphis pomi) і особливо кров’яна (Eriosoma lanigerum), що утворює білі воскові колонії на корі й ослаблює дерево на роки.
Каліфорнійська щитівка (Diaspidiotus perniciosus) — карантинний об’єкт, спричиняє всихання гілок і червоні плями на плодах.
Листовійки (Archips, Adoxophyes) — гусениці обплітають листя й вигризають поверхню молодих плодів.
Червоний плодовий кліщ (Panonychus ulmi) — знебарвлення листка, найчастіше після кількох обробітків, що знищили хижих кліщів.

Це важливо: Строк обробітку проти плодожерки визначають не за календарем, а за біофіксом — датою стабільного вилову метеликів у феромонних пастках (орієнтовно 5 екз. на пастку за тиждень). Від цієї точки накопичують суму ефективних температур вище порога 10 °C: масове відродження гусениць першого покоління припадає приблизно на 100–130 °C·діб. Запізнення на 3–5 днів означає, що гусениця вже всередині плоду, і будь-який контактний препарат стає марним.

Система захисту саду

Зимовий блок: обрізка й спалювання пошкоджених гілок, зчищення відмерлої кори, де зимують гусениці плодожерки та щитівка; ранньовесняне обприскування мінерально-олійними препаратами по «зеленому конусу» проти зимуючих стадій кліщів і щитівок.
Період до цвітіння: контроль квіткоїда й попелиць; обробітки завершують до розкриття квіток, бо далі в саду працюють бджоли.
Літній блок: обробітки за біофіксом кожного покоління плодожерки, з чергуванням хімічних класів і використанням регуляторів росту комах, які діють на яйця й молодших гусениць.
Нехімічні методи: феромонна дезорієнтація самців на суцільних масивах, ловчі пояси на штамбах, випуск трихограми; у промислових програмах застосовують і стерилізацію комах.
Збереження хижих кліщів: вибір селективних препаратів утримує Typhlodromus у насадженні, і червоний плодовий кліщ не спалахує; паралельно за фенофазами працюють фунгіциди проти парші, а стан насадження підтримують регулятори росту.

Часті питання

Що таке біофікс і навіщо він потрібен?

Біофікс — це зафіксована дата початку стабільного лету шкідника, від якої починають рахунок сум ефективних температур. Для яблуневої плодожерки його ставлять за феромонними пастками: орієнтиром служить перший тиждень зі стабільним виловом близько 5 метеликів на пастку. Далі накопичують градусо-дні вище порога 10 °C, і при 100–130 °C·діб настає масове відродження гусениць — саме тоді обробіток дає максимальний ефект. Без біофіксу графік перетворюється на календарний, а календар у різні роки зсувається на два тижні в обидва боки.

Чому після обробітків спалахує кліщ?

Це класичний індукований спалах. Червоного плодового кліща в саду природно стримують хижі кліщі роду Typhlodromus, які значно чутливіші до піретроїдів і деяких фосфорорганічних препаратів, ніж сам шкідник. Після кількох неселективних обробітків хижаки зникають, а кліщ, який має короткий цикл розвитку, за 2–3 тижні нарощує чисельність до шкодочинної. Розв’язання не в акарициді, а в підборі селективних препаратів і в тому, щоб не застосовувати піретроїди в спекотний період.

Як працює феромонна дезорієнтація?

У насадженні розвішують диспенсери, що рівномірно виділяють синтетичний статевий феромон самки, і повітря саду насичується запахом. Самці втрачають здатність знайти реальну самку за градієнтом, парування не відбувається, і кількість запліднених яєць різко падає. Метод працює лише на суцільних масивах від кількох гектарів і за початково невисокої чисельності популяції — на маленькій ділянці запліднені самки просто залітають ззовні. Його зазвичай поєднують із 1–2 страхувальними обробітками за біофіксом наступних поколінь.

Чим особливий захист кісточкових порівняно з яблунею?

Кісточкові мають коротший період від цвітіння до збирання, тож вікно для обробітків вужче, а строки очікування жорсткіші, особливо на черешні. Комплекс видів теж інший: замість яблуневої плодожерки головними стають східна й сливова плодожерки та вишнева муха, для якої критичні саме пізні сорти. Крім того, кісточкові гостріше реагують на пошкодження деревини й камедетечу, тому механічні травми при обрізці й обробітку міжрядь мають більше значення. Через це графік захисту черешні й сливи будують окремо, а не переносять із яблуневого саду.

← Повернутися до словника