Словник агронома / Захист рослин

Шкідники гарбузових культур

Шкідники гарбузових культур — комплекс фітофагів огірка, кабачка, патисона, гарбуза, дині та кавуна. Захист цієї групи має жорстке технологічне обмеження: зеленець огірка збирають кожні 1–2 дні, тож більшість інсектицидів із нормальним строком очікування застосувати просто нема коли. Через це саме на гарбузових біологічний метод є не альтернативою, а основою системи.

Павутинний кліщ на листку
На фото — звичайний павутинний кліщ (Tetranychus urticae), лише один вид із комплексу, зате головний у теплицях і на баштані в посушливі роки: колонія на нижньому боці листка встигає зруйнувати асиміляційний апарат ще до появи помітної павутини.
Фото: Desmond W. Helmore, Wikimedia Commons, ліцензія CC BY 4.0.

Основні види

Сисні

Ґрунтові

Це важливо: Строк очікування на огірку фактично дорівнює нулю, бо збирання йде щодня. Тому послідовність рішень будують так: спершу профілактика мікрокліматом (для кліща — підвищення відносної вологості до 70–80 %, для білокрилки — щільні сітки на кватирках), потім випуск ентомофагів, і лише в разі спалаху — препарати з мінімальним строком очікування, переважно на основі мила, олій або біологічного походження. Планова хімія тут за визначенням запізнюється.

Біологічний контроль

Агротехнічний блок

  1. Сівозміна й ротація ґрунту: гарбузові повертають на поле через 3–4 роки; у теплиці проти галової нематоди застосовують заміну або пропарювання субстрату.
  2. Прогрітий ґрунт при сівбі: дружні сходи проскакують уразливу фазу для паросткової мухи; неперепрілий гній безпосередньо перед сівбою не вносять.
  3. Мікроклімат і зрошення: рівномірне зволоження без різких пересихань пригнічує кліща, а крапельне зрошення знижує вологість листкового апарату й тиск хвороб, які контролюють фунгіцидами.
  4. Гігієна: негайне видалення уражених листків і рослинних решток, знезараження теплиці між оборотами, за потреби — фумігація порожньої споруди.

Часті питання

Як помітити павутинного кліща до появи павутини?

Павутина — це вже пізня стадія, коли колонія велика й частина листкового апарату втрачена безповоротно. Перша ознака інша: дрібна світла крапчастість на верхньому боці листка вздовж жилок, схожа на дефіцит елементів живлення. Перевіряють, перевернувши листок і оглянувши його через лупу — на нижньому боці видно рухливих особин і круглі напівпрозорі яйця. Огляд починають із найтепліших і найсухіших зон теплиці або з крайових рядів на баштані, бо вогнища завжди виникають саме там.

Чому на огірку не можна просто обприскати інсектицидом?

Тому що зеленець збирають кожні один-два дні, а строк очікування навіть у «швидких» препаратів становить від 3 до 20 діб. Обробіток означає або вимушену перерву у зборах із втратою переростків, або ризик перевищення залишків у продукції. До того ж більшість обробітків припадає на період цвітіння, коли в теплиці працюють джмелі-запилювачі, чутливі до інсектицидів. Тому основою захисту стає біометод і мікроклімат, а хімію лишають для порожньої теплиці між оборотами.

Коли випускати ентомофагів, щоб це спрацювало?

На самому початку, при виявленні перших поодиноких вогнищ, а не після того, як шкідник розповзся по всій теплиці. Хижаки й паразити працюють через розмноження, і їм потрібен час на 1–2 покоління, щоб наздогнати популяцію шкідника. Орієнтир для Phytoseiulus persimilis — співвідношення приблизно 1 хижак на 20 особин кліща з повторним випуском через 7–10 днів. Обов’язкова умова — щоб перед випуском не застосовували препаратів із тривалою залишковою дією, інакше ентомофаг гине разом зі шкідником.

Що робити з галовою нематодою в теплиці?

Насамперед підтвердити діагноз: рослини в’януть удень за вологого ґрунту, а на коренях при викопуванні видно характерні здуття-галли, які не варто плутати з бульбочками бобових. Хімічного розв’язання практично немає, тому працюють іншим: заміною або пропарюванням субстрату, ротацією культур усередині теплиці й використанням стійких підщеп для щеплення огірка. Допомагає й проміжна культура-пастка, яка провокує вихід личинок, але не дає їм завершити цикл. Заражені рослинні рештки виносять із теплиці й не компостують на місці.