Словник агронома / Землеробство

Сівба

Сівба — це технологічна операція розміщення насіння в ґрунті на задану глибину та відстань із подальшим загортанням і ущільненням. Саме на ній закладаються польова схожість, рівномірність стеблостою й фактична густота, які вже неможливо виправити пізнішими обробками.

Схема сівби: від посівного ложа до сходів Пʼять етапів: підготовка посівного ложа з ущільненим вологим дном, висів насіння на задану глибину, контакт насінини з вологим ґрунтом після прикочування, набубнявіння й проростання, поява сходів із польовою схожістю 75–95 відсотків. Сівба: від підготовки ложа до сходів Посівне ложе вирівняна поверхня, щільне вологе дно

Висів насіння на задану глибину й відстань

Контакт із вологою обтиск насінини вологим ґрунтом

Проростання набубнявіння та поява корінця

Сходи польова схожість зазвичай 75–95 % сошник відкриває борозенку загортання і прикочування вода й тепло на глибині загортання вихід на поверхню Глибина — не догма відлік ведуть від щільного дна борозенки. Для дрібного насіння кожен зайвий сантиметр знімає схожість.

Насінина має лежати на щільному вологому дні борозенки й бути прикрита пухкою покришкою: знизу — вода, згори — повітря. Порушення цього правила видно вже на сходах. Схема: ЦІІАТ.

Що визначає успіх сівби

Строки та норма висіву

Строк добирають так, щоб фаза проростання збіглася з наявним запасом продуктивної вологи та потрібною температурою — тут допомагає оцінка через потенціал ґрунтової вологи. Норму висіву рахують не в кілограмах, а в кількості схожих насінин на гектар: кілограмову норму вже виводять із маси 1000 насінин і лабораторної схожості. Далі закладають поправку на польові втрати: за сприятливих умов 5–10 %, за пізньої сухої сівби — до 20 %.

Це важливо: Найчастіша причина зрідженого посіву — не норма висіву, а сівба «в пилюку»: сошник іде по пересохлому шару, насінина лежить у сухому ґрунті й чекає дощу. Друга типова помилка — велика швидкість агрегату, коли насіння відскакує від дна борозенки. Обидві помилки дають той самий результат: розтягнуті на 5–10 днів сходи й різновікові рослини, які до збирання так і не вирівняються.

Контроль якості в полі

Якість перевіряють одразу за сівалкою, а не після сходів. У трьох-чотирьох місцях поля розкривають рядок, вимірюють фактичну глибину 10 насінин поспіль і відстань між ними. Через 10–14 днів рахують сходи на облікових ділянках і визначають польову схожість. Разом із вибором способу сівби це найдешевший спосіб уплинути на урожайність сільськогосподарських культур.

Часті питання

Як правильно визначити глибину сівби?

Відправна точка — розмір насінини: чим вона дрібніша, тим менший запас поживних речовин на пробивання шару ґрунту. Другий чинник — вологість верхнього шару: у суху весну глибину збільшують на 1–2 см, щоб дістатися вологи, але лише для великонасіннєвих культур. Третій — тип ґрунту: на важких запливаючих сіють мілкіше, на легких піщаних — глибше. Перевіряти треба фактичну глибину в полі, бо показник на шкалі сівалки й реальність часто розходяться на сантиметр і більше.

За якої температури ґрунту можна сіяти?

Орієнтуються на стійку температуру саме на глибині загортання, а не на повітря. Для кукурудзи це 10–12 °C, для соняшнику 8–10 °C, для сої близько 10 °C, для озимого ріпаку 12–15 °C. Сівба в холодний ґрунт розтягує період проростання, а насінина в цей час беззахисна перед ґрунтовими патогенами й шкідниками. Важливий і прогноз: якщо після сівби очікується різке похолодання чи холодний дощ, краще зачекати кілька днів.

Чому сходи виходять нерівномірними?

Основних причин чотири. Перша — різна глибина загортання через брилисте, невирівняне поле. Друга — сухий шар на рівні насінини, коли частина зерен проростає, а частина чекає опадів. Третя — надмірна швидкість сівалки, через яку насіння розкидається по борозенці. Четверта — погане прикочування, коли між насіниною й ґрунтом залишається повітряний прошарок. Усі чотири діагностуються за 20 хвилин у полі розкриттям рядка.

Як розрахувати норму висіву?

Спершу задають потрібну густоту рослин перед збиранням для конкретної культури й зони. Потім її переводять у кількість схожих насінин на гектар з урахуванням лабораторної схожості й поправки на польові втрати — від 5–10 % за добрих умов до 20 % за складних. Лише після цього кількість насінин множать на масу 1000 насінин і отримують норму в кілограмах. Саме тому норма для однієї культури може відрізнятися між партіями насіння.