Словник агронома / Землеробство

Урожайність сільськогосподарських культур

Урожайність сільськогосподарських культур — кількість основної продукції, зібраної з одиниці площі, яку в Україні виражають у тоннах або центнерах з гектара. Це не одне число, а ланцюжок: сформований на полі біологічний урожай поступово «худне» до тієї маси, яку врешті оприбутковують на складі.

Від біологічної врожайності до залікової Каскадна діаграма для пшениці озимої: біологічна врожайність 8,4 тонни з гектара зменшується на 0,5 тонни через осипання до збирання й на 0,4 тонни через втрати за жаткою до бункерної маси 7,5 тонни, а після доробки на вологість і смітну домішку залишається залікова врожайність 6,9 тонни з гектара. 8,4 т/га −0,5 −0,4 7,5 т/га −0,6 6,9 т/га Сумарні втрати 1,5 т/га — 18 % біологічного врожаю зона втрат залікова частина 0 2 4 6 8 Біологічна врожайність Осипання до збирання Втрати за жаткою Бункерна маса Доробка волога, домішки Залікова врожайність Етапи формування врожаю пшениці озимої Урожайність, т/га
Між тим, що виросло на полі, і тим, що оприбутковано на складі, стоїть 15–20 % різниці. Кожен щабель каскаду — окрема керована операція, а не «природні втрати». Схема: ЦІІАТ.

Чотири рівні одного показника

Потенційна врожайність — межа сорту чи гібрида за ідеальних умов; вона задає стелю, до якої підтягують решту. Біологічна — маса, фактично сформована на пні перед збиранням. Бункерна — те, що надійшло в бункер комбайна разом із вологою та домішками. Залікова (господарська) — маса, перерахована на базисні кондиції після доробки; саме вона потрапляє у звітність і в розрахунок економіки. Плутати ці рівні не можна: різниця між сусідніми якраз і показує, де господарство втрачає гроші.

Як рахують структуру врожаю зернових

Це важливо: Залікову масу отримують перерахунком бункерної на базисні кондиції (для пшениці — вологість 14 % і смітна домішка 1 %). Зерно, зібране з вологістю 18 %, втрачає близько 5 % маси лише на сушінні, ще 1–3 % — на очищенні. Тому «бункерний» рекорд у зведенні й фактичний зважений урожай на складі — це принципово різні цифри, і порівнювати роки чи гібриди коректно лише за заліковою врожайністю.

Де ховаються втрати і як їх контролювати

Найдорожчий етап — збирання. Перестій після настання повної стиглості додає близько 1 % осипання за добу для колосових і значно більше для ріпаку, а полеглий стеблостій одразу піднімає втрати за жаткою в кілька разів — тому стійкість до вилягання прямо конвертується в тонни. Контроль простий: після проходу комбайна на облікову рамку 0,25 м² збирають усе зерно з поверхні й перераховують на гектар; для зернових орієнтир допустимих втрат — 1–1,5 %. Спосіб збирання підбирають під стан посіву: пряме комбайнування дає менше проходів, а роздільне збирання рятує на забур’янених і нерівномірно достигаючих масивах. Величину самої біологічної врожайності визначають насамперед вологозабезпечення й посухостійкість у критичні фази.

Часті питання

Як порахувати біологічну врожайність до збирання?

За 3–5 днів до збирання в кількох типових точках поля відбирають пробні снопи з облікових площадок 0,25 або 1 м². У кожній пробі рахують продуктивні стебла, обмолочують колосся, визначають середню кількість зерен у колосі та масу 1000 зерен. Далі підставляють ці три числа у формулу структури врожаю. Кількість площадок — не менше 6–8 на поле, інакше похибка перевищить саму різницю між варіантами, а на неоднорідних масивах проби відбирають окремо по зонах продуктивності.

Чому бункерна маса завжди більша за залікову?

У бункер разом із зерном потрапляють вода понад базисну норму, полова, насіння бур’янів, частки ґрунту й подрібнена солома. Під час доробки все це видаляють: сушіння знімає надлишкову вологу, очищення — смітну й зернову домішки. Кожен відсоток вологи понад базисні 14 % — це приблизно відсоток маси, який зникне після сушарки. Тому облік урожаю ведуть за заліковою масою, а бункерні цифри використовують лише для оперативного контролю під час жнив.

Які втрати при збиранні вважати нормальними?

Для колосових орієнтир — сумарно 1–1,5 % від біологічного врожаю, окремо за жаткою й за молотаркою. Перевіряють це рамкою: зупиняють комбайн, накладають облікову рамку на смугу за жаткою та за копнувачем і збирають усе вільне зерно. Якщо зібране з 0,25 м² важить понад 3–4 г при врожайності 6 т/га, налаштування треба міняти — швидкість, висоту зрізу, оберти мотовила або зазори молотильного апарата. Такий контроль займає 15 хвилин і окупається на першому ж полі.

Від чого найбільше залежить урожайність?

У зоні Степу й Лісостепу України головний обмежувальний чинник — вологозабезпечення в критичні фази, і жодне живлення не компенсує його дефіциту. Далі за вагомістю йдуть попередник і фон живлення, якість сівби (густота, рівномірність, глибина загортання), захист від хвороб і шкідників, а вже потім генетика гібрида. Практичний висновок простий: спершу знімають найгостріше обмеження, а не підвищують те, що вже не лімітує. Саме тому підвищення норми добрив на пересушеному полі часто не дає жодного приросту.

Схожі терміни

← Повернутися до словника