Словник агронома / Агрохімія

Органічні добрива

Органічні добрива — це добрива природного походження: продукти життєдіяльності тварин і рослинні рештки, у яких елементи живлення перебувають у складі органічних сполук. Їхня головна цінність не в кількості азоту, фосфору й калію — за цим показником вони програють мінеральним у десятки разів, — а у здатності утворювати гумус, покращувати структуру ґрунту й годувати ґрунтову мікробіоту.

Таблиця: органічні добрива — концентрація елементів і тривалість післядії
Концентрація елементів у органіці низька в усіх видів, крім пташиного посліду, — і саме тому її цінність міряють не вмістом NPK, а тривалістю дії на ґрунт. Схема: ЦІІАТ.

Які бувають органічні добрива

Чому органічні добрива не порівнюють із мінеральними за NPK

Тонна підстилкового гною містить лише кілька кілограмів азоту, і значна його частина стає доступною не одразу, а протягом кількох сезонів, у міру мінералізації. Тому розрахувати живлення під конкретний урожай самою органікою неможливо: точну норму дають лише мінеральні добрива, де вміст діючої речовини відомий і стабільний.

Натомість органіка робить те, чого не робить жодне мінеральне добриво: підвищує вміст гумусу, покращує структуру й вологоємність, збільшує буферність ґрунту й підтримує мікробіоту, від якої залежить доступність елементів. Це вкладення в наступні роки, а не в поточний сезон.

Це важливо: органіка впливає й на реакцію середовища. Систематичне внесення гною підвищує буферність ґрунту й пом’якшує підкислення від азотних добрив, але замінити вапнування не може. Якщо аналіз показує низький pH, спершу розв’язується питання кислотності ґрунту, інакше частина елементів лишатиметься недоступною.

Обмеження, про які варто знати

Органічні добрива мають чотири практичні обмеження, і кожне з них впливає на економіку більше, ніж вміст елементів.

  1. Логістика. Через низьку концентрацію на гектар потрібні десятки тонн. Економіка вирішується відстанню перевезення: далі певного радіуса внесення просто не окупається.
  2. Насіння бур’янів. Свіжий гній — джерело життєздатного насіння. Проблему знімає компостування або витримка в буртах.
  3. Нерівномірність складу. Вміст елементів залежить від виду тварин, раціону, підстилки й умов зберігання, тому норму варто уточнювати аналізом партії.
  4. Строк дії. У рік внесення рослині доступна лише частина азоту, решта вивільняється поступово. Це треба враховувати, плануючи мінеральні підживлення, щоб не отримати надлишок.

Оптимальна практика — поєднання: органіка відновлює родючість і структуру, мінеральні добрива закривають потребу поточного року, а мікроелементи знімають вузькі місця через листкове підживлення. Матеріали з управління органічною речовиною ґрунту публікує Ґрунтовий портал ФАО.

Часті питання

Чи можуть органічні добрива замінити мінеральні?

Повністю — ні, якщо йдеться про товарне виробництво з високою врожайністю. Концентрація елементів у органіці низька, а вивільняються вони поступово протягом кількох сезонів, тому точно забезпечити потребу конкретного року вона не може. Її сила в іншому: гумус, структура, вологоємність, робота мікробіоти. Стійка система будується на поєднанні — органіка працює на ґрунт і на майбутні роки, мінеральні добрива закривають потребу поточного урожаю.

Чому свіжий гній не можна вносити під усі культури?

Через високий вміст доступного азоту й активні процеси розкладання: свіжа органіка здатна пошкодити коріння, а мікроорганізми, розкладаючи солому, тимчасово забирають азот із ґрунту. Крім того, свіжий гній несе життєздатне насіння бур’янів і може погіршити якість продукції — наприклад, у коренеплодів. Тому його або компостують, або вносять під основний обробіток восени під культури, менш чутливі до цього.

Скільки років діє внесений гній?

Підстилковий гній працює три–п’ять років, компост — три–чотири, пташиний послід — два–три, а гноївка й сидерати переважно в межах одного–двох сезонів. У перший рік рослині доступна лише частина азоту, решта вивільняється в міру мінералізації органічної речовини. Саме цю післядію важливо враховувати при плануванні мінеральних підживлень наступних років, інакше легко отримати надлишок азоту й вилягання посівів.

Чи є сенс возити органіку здалеку?

Зазвичай ні. Через низьку концентрацію на гектар потрібні десятки тонн, і вартість транспортування зростає швидше за агрономічний ефект. Практичний орієнтир — економічно виправданий радіус перевезення, за межами якого дешевше закрити потребу мінеральними добривами, а на структуру ґрунту працювати сидератами й пожнивними рештками, які вирощуються прямо на полі.