Шкідники лілійних овочевих культур

Q: Як зрозуміти, що на посіві саме цибульна муха?

Характерна картина — жовтіння листя з верхівки за нормального зволоження, рослина легко висмикується без опору, а на розрізі цибулини видно порожнини й дрібних безногих білих личинок. Ознаки з’являються вже після завданої шкоди, тому орієнтуються на строк вильоту: перше покоління збігається з цвітінням кульбаби. Пізніше пошкоджені цибулини заселяє журчалка й вторинні гнилі, які маскують первинну причину.

Q: Чи справді допомагає сумісне вирощування цибулі та моркви?

Ефект є: цибульна й морквяна мухи знаходять господаря за леткими сполуками, а запахи двох культур взаємно маскують орієнтири. У виробництві це роблять чергуванням смуг по кілька рядків. Прийом лише знижує заселення й не замінює захист — за високої чисельності мух поріг усе одно буде перевищено, тому він доповнює сівозміну, здоровий садивний матеріал і моніторинг лету.

Шкідники лілійних овочевих культур — комплекс фітофагів цибулі, часнику, пореї, шалоту та спаржі. Головна особливість групи в тому, що більшість видів шкодить прихованоживучо — всередині цибулини або в основі несправжнього стебла. Тому втрати ділять на дві частини: польові та складські, причому друга нерідко перевищує першу.

На фото — цибульна муха (Delia antiqua), один вид із комплексу, але саме той, за яким прив’язують перший обробіток: імаго відкладає яйця біля шийки рослини, і личинки заходять у цибулину зсередини, коли зовні посів ще виглядає здоровим.
Фото: Blackinklady, Wikimedia Commons, ліцензія CC BY-SA 4.0.

Основні види

Прихованоживучі в цибулині

Цибульна муха (Delia antiqua) — личинки виїдають порожнини в соковитих лусках; листя жовтіє з верхівки, рослина легко висмикується. Виліт першого покоління збігається з цвітінням кульбаби.
Цибульна журчалка (Eumerus strigatus) — заселяє вже ослаблені або пошкоджені цибулини, перетворюючи їх на кашоподібну масу з різким запахом.
Цибульний прихованохоботник (Ceutorhynchus suturalis) — личинки вигризають поздовжні білі смуги всередині трубчастого листка.

Сисні й листогризучі

Цибульний трипс (Thrips tabaci) — сріблясті штрихи й плями на листках, за спеки чисельність зростає лавиноподібно; поріг 8–10 особин на рослину.
Цибульна міль (Acrolepiopsis assectella) — гусениці мінують листок зсередини, на насінниках пошкоджують суцвіття.
Спаржевий листоїд (Crioceris asparagi) — об’їдає пагони спаржі, знижуючи товарність.

Ґрунтові та складські

Стеблова нематода (Ditylenchus dipsaci) — потовщення й розтріскування денця, цибулина стає пухкою й трухлявою.
Кореневий цибульний кліщ (Rhizoglyphus echinopus) — вигризає денце, продовжуючи шкодити у сховищі за вологості понад 70 %.

Це важливо: Стеблова нематода й кореневий кліщ приходять на поле не з повітря, а з садивним матеріалом. Тому базовий захід — не обробіток по вегетації, а підготовка севка й зубків часнику: прогрівання за температури близько 40–45 °C протягом кількох годин або замочування у воді 45–50 °C на 10–15 хвилин знезаражує матеріал, не знижуючи схожості. Повернення лілійних на поле раніше ніж через 4 роки зводить цей ефект нанівець.

Моніторинг і фази ризику

Перший критичний період — від сходів до фази 3–4 листків: облік лету цибульної мухи ведуть жовтими клейовими пастками, а фенологічним орієнтиром служить цвітіння кульбаби й бузку. Другий — фаза формування цибулини, коли вирішальними стають трипс і міль; трипса рахують на 10 рослинах у 10 точках, розгортаючи основу листків. Третій — передзбиральний період і перші тижні зберігання, коли проявляються нематода й кліщ, занесені ще з полем.

Система захисту

Сівозміна й ізоляція: повернення цибулі й часнику через 4–5 років, віддалення нових посівів від торішніх і від місць зберігання.
Здоровий садивний матеріал: калібрування, вибракування м’яких цибулин, термічне знезараження севка й зубків.
Змішані посіви й ізоляція запахом: чергування смуг цибулі з морквою знижує орієнтацію цибульної та морквяної мух — обидва види йдуть на запах культури-господаря; частково той самий принцип використовують репеленти.
Своєчасне збирання й просушування: шийка має повністю висохнути, інакше кліщ і журчалка продовжать роботу в сховищі; режим зберігання — 0…+2 °C за вологості 70–75 %.
Хімічний і біологічний захист: обробіток ґрунту при сівбі проти мухи, піретроїди й фосфорорганіка проти трипса з чергуванням класів, ентомопатогенні нематоди й гриби на локальних вогнищах. Проти шийкової гнилі, що йде слідом за пошкодженнями, застосовують фунгіциди, а сховища за потреби готують фумігацією.

Часті питання

Як зрозуміти, що на посіві саме цибульна муха?

Характерна картина — жовтіння й підсихання листя з верхівки при загалом нормальному зволоженні, а рослина при цьому легко висмикується з ґрунту без опору. Якщо розрізати цибулину вздовж, усередині видно порожнини й дрібних безногих білих личинок, часто по кілька разом. Ознаки з’являються вже після того, як шкода завдана, тому орієнтуватися варто не на них, а на строк вильоту: перше покоління збігається з цвітінням кульбаби. Пізніше пошкоджені цибулини майже завжди заселяє журчалка й вторинні гнилі, які маскують первинну причину.

Навіщо прогрівати часник і севок перед садінням?

Щоб не завезти на поле стеблову нематоду й кореневого кліща, які зимують саме всередині садивного матеріалу. Прогрівання при 40–45 °C протягом кількох годин або замочування у воді 45–50 °C на 10–15 хвилин знищує рухливі стадії, не пошкоджуючи тканини цибулини й не знижуючи схожості. Перевищувати температуру небезпечно — понад 52 °C починається пошкодження зачатків. Цей прийом особливо важливий для часнику, який розмножують вегетативно й де кожна заражена партія тягне проблему на роки вперед.

Чому трипс так важко контролювати?

Він ховається в пазухах листків і за лусками, куди робочий розчин фізично майже не потрапляє, а трубчастий восковий листок цибулі до того ж погано змочується. Розвиток одного покоління за спеки триває всього 15–20 днів, тож популяція нарощується швидше, ніж діє більшість препаратів. Через це обробітки роблять серією з інтервалом 7–10 днів, обов’язково з ад’ювантом-змочувачем і чергуванням хімічних класів. Паралельно контролюють бур’яни на межах поля, які є резерваторами між хвилями заселення.

Чи справді допомагає сумісне вирощування цибулі та моркви?

Певний ефект є, і він має конкретне пояснення: і цибульна, і морквяна муха знаходять культуру-господаря за леткими сполуками, а запахи цибулі й моркви взаємно маскують орієнтири. У виробничих умовах це реалізують не хаотичним змішуванням, а чергуванням смуг по кілька рядків. Проте прийом лише знижує заселення, а не замінює захист: за високої чисельності мух і сприятливої погоди поріг усе одно буде перевищено. Тому його розглядають як допоміжний елемент разом із сівозміною, здоровим садивним матеріалом і моніторингом лету.

← Повернутися до словника