Словник агронома / Шкідники

Шкідники рослин

Шкідники рослин — це тварини, які пошкоджують культурні посіви: комахи, кліщі, нематоди, гризуни, молюски. Наслідок — не лише зниження врожаю, а й погіршення його якості, і другий пункт часто дорожчий за перший. Класичний приклад — клоп-черепашка, який забирає лічені відсотки маси зерна, але переводить партію з продовольчої в фуражну.

Ліворуч — поділ, що впливає на сівозміну. Праворуч — поділ, що впливає на вибір препарату. Це два незалежні питання, і відповідати треба на обидва. Схема: ЦІІАТ.

Як поділяють шкідники за спеціалізацією

Багатоїдні (поліфаги) — живляться рослинами різних родин. Найнебезпечніша група саме тому, що сівозміна проти них майже не працює: змінивши культуру, ви лишаєте шкідника з тим самим кормом. Це дротяники, озима совка, лучний метелик, мишоподібні гризуни.
Спеціалізовані (монофаги й олігофаги) — прив’язані до однієї родини або виду. Тут сівозміна є повноцінним інструментом контролю: колорадський жук на полі без пасльонових просто не виживе. Сюди ж належать буряковий довгоносик і ріпаковий квіткоїд.

Поділ за типом пошкодження

Друге питання важливіше за перше при виборі препарату. Гризучі шкідники — гусениці, жуки, личинки — виїдають тканину, тому на них діють кишкові інсектициди. Сисні — попелиці, трипси, цикадки, клопи — проколюють тканину й висмоктують сік, ховаючись на нижньому боці листка; тут працюють лише системні препарати, які рослина розносить судинами сама. Деталі механізмів — у статті інсектициди.

Це важливо: не кожна комаха на полі шкідлива. Сонечка, златоочки, туруни й паразитичні їздці — ентомофаги, які знищують шкідників безкоштовно. Обробка препаратом широкого спектра вбиває їх разом із ціллю, і наступна хвиля шкідників приходить у поле, де стримувати її вже нікому.

Коли обробляти

Виявити й визначити. Маршрутне обстеження із заходом углиб поля: краї завжди заселені сильніше й дають завищену картину.
Порахувати. Облік на облікових одиницях — на квадратний метр, на рослину, на пастку.
Порівняти з порогом. Рішення ухвалює не сам факт наявності, а перевищення економічного порога шкодочинності.
Обрати інструмент. Насамперед селективний препарат, який зберігає корисну ентомофауну.

Що стримує шкідники ще до хімії

Найдешевший контроль закладається агротехнікою: сівозміна проти спеціалізованих видів, глибина й строки сівби, знищення бур’янів-резерваторів, заробка решток, у яких зимують шкідники. Обробка насіння протруйниками закриває ґрунтових і ранніх наземних шкідників у найвразливішій фазі. Ці рішення разом визначають, скільки обробок доведеться зробити по вегетації, — саме така логіка описана в матеріалах захист рослин та інтегрована система захисту. Загальні фітосанітарні підходи публікує ФАО.

Часті питання

Чому проти поліфагів не допомагає сівозміна?

Тому що вони не прив’язані до конкретної культури. Дротяник однаково добре живиться коренями кукурудзи, соняшнику, картоплі й злакових бур’янів, тому зміна культури на полі для нього майже нічого не змінює. Проти таких шкідників працюють інші важелі: обробка насіння, обробіток ґрунту, знищення бур’янів і контроль чисельності за багаторічними обліками. Сівозміна лишається дієвою проти спеціалізованих видів, які без своєї родини рослин просто не виживають.

Як зрозуміти, потрібна обробка чи ні?

За фактичною чисельністю, а не за побаченим. Проводять маршрутне обстеження із заходом углиб поля, рахують шкідників на облікових одиницях і порівнюють результат з економічним порогом шкодочинності для цієї культури й фази. Нижче порога обробка збиткова: препарат і прохід коштують більше, ніж зекономлений урожай. Огляд країв поля з дороги для цього не годиться — там чисельність завжди вища, і рішення виходить завищеним.

Чим небезпечні препарати широкого спектра?

Тим, що знищують не лише ціль. Разом зі шкідниками гинуть ентомофаги — сонечка, златоочки, туруни, паразитичні їздці, — які до цього стримували популяцію безкоштовно. Після такої обробки поле стає відкритим: наступна хвиля шкідників заселяє його без опору, і часто доводиться робити ще одну обробку. Тому в сучасних схемах пріоритет надають селективним препаратам, які менше вражають корисну фауну.

Які шкідники найшкідливіші для якості зерна?

Ті, що пошкоджують саме зерно, а не вегетативну масу. Класичний приклад — клоп-черепашка: він висмоктує вміст зернівки й впорскує ферменти, що руйнують клейковину, тому навіть кілька відсотків пошкоджених зерен переводять партію з продовольчої в фуражну. Схожа логіка діє для шкідників запасів у зерносховищах. Втрати тут вимірюються не в центнерах, а в різниці ціни за клас, і саме тому пороги для таких видів дуже низькі.

← Повернутися до словника