Словник агронома / Ґрунтознавство

Дефляція (вітрова ерозія)

Дефляція — це вітрова ерозія ґрунту: видування, перенесення й перевідкладення частинок верхнього шару вітром. Головна її особливість у тому, що руйнує не вітер сам по собі, а частинки, які він змусив рухатись: вони б’ють по поверхні й вибивають нові, тому процес наростає лавиноподібно.

Схема: дефляція — сальтація, завислі частинки й котіння по поверхні
Червона траєкторія посередині — сальтація. Саме вона робить процес лавиноподібним: кожна частинка, що впала, вибиває з поверхні наступні. Схема: ЦІІАТ.

Три способи переміщення частинок

Дефляція переносить матеріал не одним, а трьома різними шляхами — і найруйнівніший з них не той, що найпомітніший.

Дефляція: коли поле стає вразливим

  1. Сухий і подрібнений верхній шар. Надмірна кількість проходів переводить структуру ґрунту в розпорошений стан, який здувається найлегше.
  2. Відсутність покриву. Голе поле без решток і рослин — головна умова початку процесу.
  3. Легкий гранулометричний склад. Піщані й супіщані ґрунти вразливіші за суглинки.
  4. Довгий розгін вітру. Що більша неперервна відкрита площа, то вища швидкість біля поверхні й сильніша сальтація.
Це важливо: дефляція вибірково забирає найдрібнішу фракцію — саме ту, що містить гумус і поживні речовини. Тому навіть без видимого зниження рівня поля родючість падає: залишається огрубілий, збіднений матеріал. Втрати тут завжди якісніші, ніж здаються за обсягом.

Що працює проти дефляції

Логіка захисту одна: зменшити швидкість вітру біля поверхні й не давати частинкам відриватися.

Найповніше цю задачу закриває No-Till з постійним покривом. Матеріали з протидефляційних підходів публікує ФАО.

Часті питання

Чим дефляція відрізняється від водної ерозії?

Чинником і характером втрат. Водна ерозія прив’язана до схилів і працює під час злив та сніготанення, зносячи матеріал униз по рельєфу. Дефляція діє на рівнинах, у суху погоду, і переносить частинки в напрямку вітру — іноді на десятки кілометрів. Спільне в них те, що обидві забирають саме верхній шар, але дефляція робить це вибірково: першою йде найдрібніша, найбагатша на гумус фракція.

Чи можна зупинити пилову бурю на своєму полі?

Окрему бурю — ні, але можна зробити так, щоб ваше поле не стало її джерелом і не постраждало найбільше. Вирішує стан поверхні на момент події: наявність стерні або мульчі, грудкуватість верхнього шару, лісосмуги й куліси. Поле під покривом втрачає в рази менше, ніж сусіднє, дискове й розпорошене. Тому підготовка до вітрового періоду робиться заздалегідь, а не тоді, коли прогноз обіцяє сильний вітер.

Чому дефляція небезпечна навіть за невеликих обсягів?

Через вибірковість. Вітер піднімає передусім частинки менші за 0,1 мм — мул і органічну речовину, тобто найцінніше, що є у верхньому шарі. У результаті навіть незначне за товщиною знесення означає непропорційно велику втрату родючості: поле візуально не змінилось, а вміст гумусу й доступних елементів у верхньому горизонті вже нижчий. Огрубілий залишок гірше утримує вологу й швидше розпорошується наступного разу.

Чи допомагають лісосмуги в сучасних умовах?

Так, і їхня цінність зростає зі збільшенням розмірів полів. Лісосмуга знижує швидкість вітру на відстані приблизно у 20–25 разів більшій за власну висоту, розриваючи розгін і зменшуючи сальтацію. Додатковий ефект — снігозатримання й вирівняніший мікроклімат. Занедбані або вирубані смуги цю функцію втрачають, тому відновлення наявних насаджень зазвичай дешевше й швидше, ніж закладання нових.

Схожі терміни

← Повернутися до словника