Словник агронома / Ґрунтознавство

Ерозія ґрунту

Ерозія ґрунту — це руйнування та знесення верхнього шару водою або вітром. Серед усіх видів деградації вона найнебезпечніша з простої причини: забирає рівно той горизонт, у якому зосереджені гумус і доступні елементи живлення. Втрачений сантиметр не компенсується ані добривами, ані технологією.

Схема: ерозія ґрунту — водна й вітрова, механізми та швидкість втрат
Червона смуга посередині — головна причина, чому ерозію не можна відкладати «на потім»: у втрат і відновлення різниця у два порядки. Схема: ЦІІАТ.

Ерозія ґрунту водою: чотири стадії

  1. Крапельна. Удар дощової краплі по голому ґрунту руйнує агрегати на поверхні. Саме звідси все починається, і саме цю стадію найлегше зупинити покривом.
  2. Площинний змив. Вода рівномірно знімає тонкий верхній шар з усієї площі схилу. Найпідступніша форма: візуально поле не змінюється роками.
  3. Струмчаста. Потік збирається в струмки, які прорізають борозни — їх ще можна загладити обробітком.
  4. Яружна. Крайня стадія: поле розрізають яри, землю виводять з обігу назавжди.

Швидкість, з якою розвивається ерозія ґрунту, визначають крутизна й довжина схилу, інтенсивність зливи, гранулометричний склад і — головне — наявність або відсутність покриву.

Ерозія ґрунту вітром

Другий механізм — видування сухих незакріплених частинок. Він працює у двох режимах: повсякденне поступове знесення дрібних фракцій і катастрофічні пилові бурі, здатні зняти орний шар за години. Детально механіка описана у статті дефляція.

Ключова цифра: сантиметр ґрунту може бути змитий за один сезон, а формується він століттями. Через це ерозія ґрунту — практично єдиний вид деградації, незворотний у межах життя господарства. Ущільнення можна розпушити, кислотність — провапнувати, а змитий гумусовий горизонт повернути нічим.

Що зупиняє ерозію ґрунту

Системи обробітку з мінімальним втручанням — No-Till і консервуючі технології — створювались значною мірою саме як протиерозійні. Матеріали про деградацію земель публікує ФАО.

Часті питання

Як зрозуміти, що поле втрачає ґрунт?

Найнадійніша ознака — світлі плями на підвищеннях і перегинах схилу: там гумусовий горизонт уже зношений і на поверхню виходить світліший підорний шар. Далі дивляться на промоїни після злив, намиви дрібнозему в пониженнях і на краях поля, оголене каміння чи корені. Площинний змив, який дає найбільші сумарні втрати, візуально майже непомітний — його виявляють порівнянням потужності гумусового горизонту в копанках на вершині схилу й у низині.

Що ефективніше проти водної ерозії — обробіток чи покрив?

Покрив, і зі значним відривом. Пожнивні рештки на поверхні гасять удар краплі, сповільнюють стік і дають воді час увійти в ґрунт — це працює постійно й не вимагає окремих проходів. Протиерозійний обробіток упоперек схилу й щілювання доповнюють захист, але не замінюють його: голе поле, оброблене навіть ідеально, лишається вразливим під час першої ж сильної зливи.

Чи можна відновити змитий ґрунт?

Практично ні. Природне ґрунтоутворення дає приблизно сантиметр за століття, тому відновлення в межах життя господарства нереальне. Те, що справді можна зробити, — зупинити подальші втрати й поступово нарощувати органічну речовину на тому, що лишилось: покрив, багаторічні трави, органічні добрива, мінімальне втручання. Тому в ерозії профілактика не просто дешевша за лікування — лікування як такого не існує.

Чи є ерозія проблемою на рівних полях?

Так, але інша за природою. На рівнинах домінує вітрова форма, особливо на легких за складом ґрунтах, у сухі періоди й на полях без рослинного покриву — там, де вітер має довгий розгін. Крім того, навіть незначний ухил у два-три градуси за сильної зливи дає помітний площинний змив. Тому нульовий ризик мають хіба що поля з постійним покривом, а не поля без видимих схилів.

Схожі терміни

← Повернутися до словника