Словник агронома / Хвороби рослин

Хлороз

Хлороз — це порушення утворення хлорофілу, через яке листя втрачає зелений колір, стає блідо-жовтим або майже білим, а фотосинтез сповільнюється. Хлороз — не окрема хвороба, а симптом: за ним може стояти брак елемента живлення, високий pH ґрунту, перезволоження, пошкоджене коріння або вірусна інфекція. Тому лікувати треба не колір листка, а причину, і перший крок — правильно її встановити.

Діагностичний ключ: спершу дивимось, який ярус листя пожовк, і лише потім — чи лишились зеленими жилки. Ці два питання відсікають більшість помилкових діагнозів. Схема: ЦІІАТ.

Як розпізнати хлороз рослин за ярусом листя

Найнадійніший польовий ключ — не відтінок жовтого, а те, де саме на рослині з’явився симптом. Причина в рухливості елементів: азот, фосфор, калій і магній рослина здатна перекидати зі старих листків до молодих, тому за їх нестачі першими жовтіють нижні яруси. Залізо, сірка, кальцій і бор практично не пересуваються — за їх дефіциту страждає молодий приріст, а старе листя лишається зеленим.

Звідси проста послідовність: спочатку визначте ярус, потім подивіться на жилки. Якщо тканина між жилками жовта, а самі жилки чітко зелені — це класична картина міжжилкового хлорозу; якщо пожовтіння рівномірне, елемент інший.

Неінфекційний хлороз: дефіцит елементів

Неінфекційний хлороз — найпоширеніший випадок у полі, і саме тут діагноз ставиться за ярусом листя.

Залізо. Молоде верхнє листя, жилки виразно зелені на блідому тлі. Найчастіше це не брак заліза в ґрунті, а його недоступність через карбонати й високий pH — так званий вапняковий хлороз.
Магній. Старе нижнє листя, міжжилкове пожовтіння, часто з країв до центру. Типово на легких ґрунтах після рясних опадів.
Азот. Старе листя, рівномірне блідо-зелене пожовтіння, зазвичай від кінчика вздовж центральної жилки; рослина загалом дрібніша.
Сірка. Молоде листя, рівномірне пожовтіння без контрасту жилок — картину легко сплутати з азотним голодуванням, різниця саме в ярусі.
Цинк і марганець. Молоді яруси, міжжилковий хлороз із дрібнішим листям і вкороченими міжвузлями.

Це важливо: перш ніж вносити мікроелемент, перевірте кислотність ґрунту. За pH вище 7,5 залізо, марганець і цинк переходять у нерозчинні форми, і в ґрунті їх може бути вдосталь, а рослині вони недоступні. У такому разі сульфат безсилий — потрібна хелатна форма зі стійким лігандом.

Інфекційний хлороз та інші причини

Якщо пожовтіння не вкладається в логіку ярусів — плями мозаїчні, з кільцями чи хаотичні, листя деформоване, уражені рослини стоять вогнищами — імовірніша вірусна природа. Такий хлороз підживленням не лікується: працюють профілактика, контроль комах-переносників і чисте насіння.

Є й третя група причин, суто фізіологічна: застій води й брак кисню в зоні коренів, ущільнення, пошкодження коріння шкідниками, холодний ґрунт навесні. Корінь просто не працює, і рослина голодує при цілком нормальному вмісті елементів у ґрунті. Ознака — симптом з’являється плямами, прив’язаними до понижень рельєфу або до колії техніки.

Що робити після діагнозу

Підтвердьте гіпотезу аналізом. Листкова діагностика показує фактичний вміст елементів у рослині, ґрунтовий аналіз — запас і pH. Разом вони відрізняють справжній дефіцит від недоступності.
Знімайте гострий симптом по листку. Листкове підживлення хелатною формою дає видимий ефект за кілька днів — це найшвидший спосіб повернути рослині фотосинтез у критичну фазу.
Усувайте причину. Вапнування чи, навпаки, підкислення, дренаж, розущільнення, зміна форми добрив у системі удобрення — саме це прибирає проблему на наступний сезон.

Загальний опис явища й пов’язаної фізіології наведено у довідковій статті «Хлороз».

Часті питання

Як відрізнити нестачу азоту від нестачі заліза?

За ярусом листя. Азот рухливий: рослина перекидає його зі старих листків у молоді, тому за азотного голодування першим блідне нижнє листя, рівномірно, часто від кінчика вздовж центральної жилки. Залізо практично нерухоме, тому його дефіцит б’є по молодому верхньому приросту, і виглядає це інакше: тканина між жилками світла, майже біла, а самі жилки лишаються виразно зеленими. Якщо жовтіє верхівка — азот тут ні до чого.

Чому хлороз не минає після внесення заліза в ґрунт?

Найчастіше тому, що проблема не в кількості заліза, а в його доступності. На карбонатних ґрунтах із pH близько 8 залізо швидко переходить у нерозчинні сполуки, і звичайний сульфат чи хелат на EDTA перестають працювати ще до того, як дійдуть до кореня. Тут потрібна форма, стійка в лужному середовищі — EDDHA, — або обхідний шлях через листкове підживлення. Паралельно варто перевірити, чи немає перезволоження: у безкисневих умовах корінь не поглинає залізо навіть у доступній формі.

Чи можна вилікувати вірусний хлороз?

Ні. Вірус лишається в рослині до кінця вегетації, і жодне підживлення його не прибирає — воно лише тимчасово покращує загальний вигляд. Стратегія тут профілактична: здоровий садивний матеріал і протруєне насіння, контроль комах-переносників (попелиці, цикадки, трипси), видалення уражених рослин у насінницьких посівах, стійкі сорти. Тому й важливо відрізнити вірус від дефіциту: у першому випадку витрати на мікродобрива просто не окупляться.

Коли хлороз найнебезпечніший для врожаю?

У фази активного наростання листкової поверхні та закладання генеративних органів. Саме тоді рослина найбільше залежить від фотосинтезу, і кожен день із непрацюючим листковим апаратом прямо конвертується у втрачену масу зерна. Пізній хлороз, що з’явився наприкінці наливу, на врожайність впливає значно менше. Практичний висновок: контролювати стан посіву і реагувати треба в першій половині вегетації, а не тоді, коли пожовтіння стало помітним з дороги.

← Повернутися до словника