Словник агронома / Ґрунтознавство

Солончаки

Солончаки — це засолені ґрунти, у верхньому шарі 0–30 см яких накопичується понад 1 % легкорозчинних солей (або понад 0,25 % у перерахунку на токсичні). Утворюються там, де мінералізовані ґрунтові води залягають ближче за 1,5–2 м, а випаровування переважає над опадами: висхідний потік виносить солі до поверхні, де вони й лишаються.

Профіль солончаку з висхідним потоком солей Розріз засоленого ґрунту від 0 до 150 см: біла сольова кірка на поверхні, засолений горизонт 0–25 см, перехідний засолений 25–60 см, глейовий горизонт нижче та рівень ґрунтових вод на глибині 1,2 м. Помаранчеві стрілки показують висхідний рух мінералізованих розчинів до поверхні. Випаровування переважає над опадами 0 см 25 см 50 см 75 см 100 см 150 см Sl — засолений, 0–25 см перехідний засолений глейовий горизонт оглеєна порода сольова кірка висхідний потік мінералізованих розчинів рівень ґрунтових вод: 1,2 м
Механізм соленакопичення простий: капіляри піднімають мінералізовану воду знизу, на поверхні вона випаровується, а солі осідають і формують кірку. Схема: ЦІІАТ.

Як утворюються солончаки

Обов’язкових умов дві: джерело солей і висхідний рух вологи. Джерелом бувають засолені материнські породи, мінералізовані ґрунтові води, лиманні відклади, а на зрошенні — поливна вода з мінералізацією понад 1 г/л. Висхідний потік виникає там, де річне випаровування перевищує опади у 2–4 рази.

Ознаки в полі

Це важливо: Основна шкода солей — не «отруєння», а осмотичний тиск: що вища концентрація розчину, то менший градієнт водного потенціалу між ґрунтом і коренем, і рослина за вологого ґрунту переживає фізіологічну посуху. Орієнтир: за EC 4–8 dS/м більшість культур втрачають 10–50 % урожаю, за EC понад 16 dS/м виживають лише галофіти.

Меліорація та використання

Позбутися солей можна лише вимиванням за межі кореневого шару, а для цього потрібен дренаж. Спершу горизонтальний дренаж або свердловини вертикального водовідбору знижують рівень ґрунтових вод нижче критичної глибини (для суглинків 2,5–3 м), і лише потім дають промивні поливи нормою 3000–8000 м³/га. Без дренажу ефект короткий: солі повертаються з першим підйомом капілярної кайми.

Що вирощують на засолених ділянках

За слабкого й середнього засолення ставку роблять на толерантні культури: ячмінь, озиме жито, суданську траву, буркун, сорго, цукрові буряки. Чутливі — квасоля, соя, кукурудза, овочеві. Поверхневий обробіток планують так, щоб розірвати капіляри, — це роль шлейфування. Водний режим оцінюють за потенціалом ґрунтової вологи, а не за ваговою вологістю.

Часті питання

Чим солончак відрізняється від солонцю?

У солончаку солі присутні у вільній формі — вони фізично лежать у профілі та на поверхні у вигляді кристалів і кірки. У солонці вільних солей у верхньому шарі мало, зате в ґрунтовому вбирному комплексі понад 20 % обмінного натрію, який руйнує структуру: горизонт стає стовпчастим, набухає, у вологому стані непроникний, а в сухому — як бетон. Звідси й різна меліорація: солончак промивають водою за наявності дренажу, а солонець гіпсують, витісняючи натрій кальцієм. Плутати їх не можна — промивання солонцю без гіпсування лише погіршує ситуацію.

Як швидко перевірити засолення без лабораторії?

Найдоступніший спосіб — портативний кондуктометр і водна витяжка 1:5: 20 г ґрунту заливають 100 мл дистильованої води, збовтують 5 хвилин, відстоюють і міряють електропровідність. До 2 dS/м — незасолений, 2–4 — слабко, 4–8 — середньо, понад 8 dS/м — сильно засолений. Обов’язково беруть окремі проби з шарів 0–20 і 20–40 см: при висхідному засоленні верхній шар солоніший, і різниця між шарами показує напрям потоку. Візуальний контроль — кірка й індикаторні рослини — підтверджує результат, але не замінює замір.

Чи можна повернути солончак у нормальний обробіток?

Так, але лише в комплексі та не за один сезон. Перший крок — дренаж, який утримає рівень ґрунтових вод нижче критичної глибини; без нього промивання марні. Далі йдуть промивні поливи, органіка й гіпс за наявності натрію, меліоративні культури на кшталт буркуну та суданської трави. Реальний строк повернення поля в сівозміну — 3–5 років, а вартість робіт часто перевищує вартість самої землі.

Чому засолення з’являється саме на зрошуваних полях?

Будь-яка поливна вода містить розчинені солі: за мінералізації 1 г/л і поливної норми 3000 м³/га на гектар щороку надходить близько 3 т солей. Поки промивний режим виносить їх за межі профілю, баланс нейтральний; щойно дренаж не справляється або поливають надмірно, ґрунтові води підіймаються, і солі накопичуються у верхньому шарі. Це і є вторинне засолення — типова причина деградації зрошуваних масивів Півдня. Профілактика проста за суттю: контроль мінералізації води, дотримання норм поливу й робочий дренаж.