Словник агронома / Агрохімія

Зелене добриво (сидерати)

Сидерати — це культури, які вирощують не заради врожаю, а заради свіжої рослинної маси, що заорюється в ґрунт. Сам прийом називають сидерацією або зеленим добривом. Вони працюють одразу на кількох напрямах — органіка, азот, структура, пригнічення бур’янів, — але кожна група дає свій набір, і взаємозамінними вони не є.

Схема: сидерати — три групи, що дає кожна, і строк заробки
Нижня шкала — те, на чому найчастіше втрачають ефект: перестояний сидерат працює проти вас, а не на вас. Схема: ЦІІАТ.

Які бувають сидерати: три групи

На практиці часто висівають сумішки — наприклад, бобово-злакові, — щоб отримати одночасно азот і біомасу.

Строк заробки вирішує все. Заробляти треба до цвітіння, поки маса соковита: вона швидко розкладається й віддає азот наступній культурі. Перерослий сидерат грубішає, забирає азот на власне розкладання замість того, щоб його дати, а якщо встиг обнасінитись — сам стає бур’яном наступного року.

Що сидерати дають ґрунту

  1. Органічна речовина. Свіжа маса — сировина для гумусу, хоча частка, що переходить у стійкі форми, невелика.
  2. Структура. Корені пронизують ґрунт і формують агрегати — механізм описано у статті структура ґрунту.
  3. Захист поверхні. Поки сидерат росте, поле не стоїть голим: працює той самий ефект, що й у мульчування.
  4. Фітосанітарний внесок. Розриває цикл монокультури, а деякі види пригнічують нематод — про них у статті нематоди.

Обмеження, про які варто знати

Головне — волога. У посушливих умовах сидерат витрачає воду, яка потрібна наступній культурі, і виграш від органіки може не покрити цю втрату. Друге — місце в сівозміні: сидерат не повинен бути господарем тих самих хвороб, що й культури поруч. Третє — вартість насіння й окремий прохід техніки, які треба порівняти з очікуваним ефектом.

Матеріали про ґрунтозахисне землеробство й покривні культури публікує ФАО.

Часті питання

Коли заорювати сидерати?

До цвітіння, поки рослинна маса соковита й багата на азот. У цій фазі вона розкладається швидко й віддає елементи наступній культурі протягом того самого сезону. Після цвітіння стебла грубішають, співвідношення вуглецю до азоту розширюється, і розкладання починає забирати азот із ґрунту замість того, щоб його додавати. Найгірший варіант — дати сидерату обнасінитись: тоді ви самі засіваєте поле бур’яном.

Чи справді бобові сидерати замінюють гній?

За азотом — частково так: люпин або вика здатні зафіксувати до 150 кг азоту на гектар, що можна порівняти з внесенням органічних добрив. Але за іншими параметрами заміни немає: гній додає фосфор, калій, мікроелементи й значно більшу масу органічної речовини, з якої формується гумус. Тому коректніше говорити, що бобові сидерати закривають азотну складову, а не замінюють органічне удобрення повністю.

Чи можна сіяти сидерати в посушливій зоні?

Можна, але обережно й з розрахунком. Сидерат витрачає ґрунтову вологу, і в сухому році ця втрата здатна перевищити виграш від органіки — наступна культура стартує в пересушений профіль. Робочі варіанти: висівати після культур, що рано звільняють поле, обирати швидкорослі види з коротким вікном вегетації, заробляти раніше звичайного або взагалі лишати масу на поверхні як мульчу замість заробки.

Які сидерати не можна ставити перед конкретними культурами?

Головне правило — сидерат не повинен ділити хвороби й шкідників із наступною культурою. Хрестоцвіті (гірчиця, редька олійна) не ставлять перед ріпаком та іншими капустяними: у них спільний набір збудників і шкідників, тому замість оздоровлення ви отримуєте накопичення інфекції. Так само бобові сидерати обережно поєднують із горохом і соєю. Практично сидерат планують як повноцінну ланку сівозміни, а не як додаток до неї.

Схожі терміни

← Повернутися до словника