Словник агронома / Агрохімія

Добрива

Добрива — це органічні, мінеральні та бактеріальні речовини, які вносять у ґрунт або на рослини, щоб покращити їхнє живлення, підвищити врожайність і якість продукції: вміст білка, олії, цукру. Їхня базова функція — компенсувати винос поживних речовин з урожаєм. Поле, з якого щороку вивозять зерно, без повернення елементів неминуче біднішає, і жодна технологія обробітку цього не скасовує.

Схема класифікації: добрива мінеральні, органічні, бактеріальні та мікродобрива
Групи не конкурують між собою — вони закривають різні задачі. Мінеральні годують цьогорічний урожай, органічні працюють на ґрунт, бактеріальні відкривають доступ до вже наявного, мікродобрива знімають вузькі місця. Схема: ЦІІАТ.

На які групи поділяють добрива

Класифікація має практичний сенс: кожна група закриває свою задачу, і замінити одну іншою не вийде.

Діюча речовина — єдина валюта розрахунку

Норми добрив рахують не за фізичною вагою продукту, а за вмістом діючої речовини. Аміачна селітра містить 34,4 % азоту, карбамід — 46,2 %, тож щоб дати одну й ту саму норму азоту, селітри потрібно приблизно на третину більше за вагою. Порівнювати ціну за тонну продукту без перерахунку на діючу речовину — типова помилка, яка перекручує економіку всієї системи удобрення.

Це важливо: внесені добрива працюють тільки за сприятливої реакції середовища. На кислому ґрунті фосфор зв’язується залізом і алюмінієм, на лужному стають недоступними залізо, марганець і цинк. Тому вапнування чи гіпсування — не альтернатива удобренню, а умова, за якої воно взагалі окупається. Деталі — у статті кислотність ґрунту.

Як будують систему удобрення

  1. Основне внесення. Найбільша частина норми, під основний обробіток. Сюди йдуть малорухливі фосфор і калій, а також органіка.
  2. Припосівне. Невелика стартова доза в рядок при сівбі, щоб молода рослина мала живлення поруч зі слабким ще корінням.
  3. Підживлення. Дробні дози по вегетації — насамперед азотом, який легко вимивається, а також мікроелементами по листку.

Розподіл між цими трьома етапами важить не менше за сумарну норму: та сама кількість азоту, внесена одноразово восени й дробно навесні, дає різний урожай і різні втрати. Загальні матеріали з управління живленням і ґрунтами публікує Ґрунтовий портал ФАО.

Часті питання

Що краще — мінеральні чи органічні добрива?

Питання поставлене неправильно: вони вирішують різні задачі. Мінеральні дають точну, швидко доступну норму елемента під конкретний урожай — без них високої продуктивності не отримати. Органічні працюють повільно й насамперед на ґрунт: будують гумус, покращують структуру, годують мікробіоту, і їхня післядія триває три–п’ять років. Стійка система тримається на поєднанні: органіка відновлює родючість, мінеральні добрива забезпечують поточну потребу.

Як перерахувати норму добрива на діючу речовину?

Розділіть потрібну норму елемента на вміст діючої речовини в продукті. Якщо треба внести 100 кг азоту на гектар, а ви працюєте аміачною селітрою з 34,4 % азоту, знадобиться близько 290 кг продукту; карбамідом із 46,2 % — близько 216 кг. Саме в цих цифрах, а не в ціні за тонну, ховається реальна вартість гектара. Той самий підхід застосовують до фосфору й калію, орієнтуючись на вміст P₂O₅ і K₂O.

Коли вносити добрива — восени чи навесні?

Залежить від рухливості елемента. Фосфор і калій малорухливі, з ґрунту практично не вимиваються, тому їх вносять восени під основний обробіток, щоб вони встигли перейти в доступні форми. Азот рухливий і за осінньо-зимові опади здатен вимитися нижче кореневої зони, тому основну його частину дають навесні й дробно, у підживлення. Виняток — важкі ґрунти й регіони з малою кількістю опадів, де частину азоту вносять і восени.

Чи можна обійтися лише бактеріальними препаратами?

Ні. Бактеріальні препарати не містять елементів живлення — вони лише покращують доступ до того, що вже є, або запускають симбіотичну фіксацію азоту з повітря на бобових. Це реальний і вимірний ефект, але він обмежений: винос фосфору й калію з урожаєм мікроорганізми не компенсують, бо взяти ці елементи їм нізвідки. Розглядайте бактеріальні препарати як доповнення до системи удобрення, а не як її заміну.