Словник агронома / Добрива

Карбамід (сечовина)

Карбамід, або сечовина (CO(NH₂)₂), — найконцентрованіше тверде азотне добриво: 46,2 % азоту в амідній формі. Це білі гранули, які добре розчиняються у воді й зручні в логістиці, бо на кожну тонну продукту припадає більше діючої речовини, ніж у будь-якого іншого твердого азотного добрива. Але амідна форма має особливість, через яку карбамід або працює відмінно, або втрачає третину норми ще до того, як рослина його побачить.

Ланцюг перетворень займає дні, і саме в цей проміжок вирішується, скільки азоту дійде до рослини. Червона стрілка вгору — не теорія, а найпоширеніший спосіб втратити третину норми. Схема: ЦІІАТ.

Що відбувається з карбамідом у ґрунті

Амідний азот рослина безпосередньо не засвоює — виняток становить лише листкове підживлення. У ґрунті під дією ферменту уреази, який виробляють бактерії, карбамід за два–чотири дні гідролізується до амонійної форми, а далі, у процесі нітрифікації, переходить у нітратну — рухливу й доступну. Швидкість усього ланцюга залежить від тепла й вологи: у прохолодному ґрунті процес розтягується, у теплому пришвидшується.

Головний ризик: аміак іде в повітря

Проміжним продуктом гідролізу є вуглекислий амоній — сполука нестійка. Якщо гранули лежать на поверхні, вона розкладається на аміак і воду, і газоподібний аміак просто вивітрюється. Втрати сягають 30–50 % норми за кілька днів, а зовні це ніяк не помітно: поле виглядає удобреним.

Коли втрати максимальні

Поверхневе розкидання без заробки, тепла суха вітряна погода, лужна реакція ґрунту, велика кількість пожнивних решток на поверхні — уреази в них особливо багато. Поєднання цих умов і дає верхню межу втрат.

Правило: карбамід або заробляють у ґрунт одразу після внесення, або вносять перед дощем чи поливом. Волога переносить його в ґрунт, де амоній утримується ґрунтовим вбирним комплексом і нікуди не дінеться. Третій варіант — продукти з інгібітором уреази, який гальмує гідроліз і дає час дочекатися опадів.

Чому карбамід найкращий для листкового підживлення

Тут амідна форма з недоліку стає перевагою. Молекула карбаміду електронейтральна й невелика, тому легко проходить крізь кутикулу листка, а сольовий індекс у нього нижчий, ніж у селітри — отже, менший ризик опіку. Класичне застосування — внесення по колосу пшениці в пізні фази для підвищення вмісту білка, коли ґрунтове внесення вже не має сенсу.

Обмеження те саме, що й для будь-якого листкового підживлення: через листок можна дати лише невелику частку загальної потреби в азоті. Технічні деталі проходу — норма розчину, розмір краплі, погодне вікно — описані в статті обприскування.

Що обрати: карбамід чи селітру

Карбамід вигідніший у логістиці й безпечніший у зберіганні, він фізіологічно менш кислий і краще підходить для листкових обробок. Селітра аміачна дає швидкий старт, бо містить готову нітратну форму, і тому незамінна для ранньовесняного підживлення озимих по холодному ґрунту, коли уреаза ще майже не працює. Загальні рекомендації щодо форм азотних добрив наводить Ґрунтовий портал ФАО.

Часті питання

Чому карбамід треба заробляти в ґрунт?

Тому що на поверхні його азот іде в повітря. Під дією ферменту уреази карбамід гідролізується через нестійкий вуглекислий амоній, який розкладається на аміак і воду. Якщо гранула лежить на поверхні, аміак вивітрюється, і втрати за кілька теплих сухих днів сягають 30–50 % норми. У ґрунті ж проміжний амоній утримується ґрунтовим вбирним комплексом і поступово переходить у нітратну форму. Альтернатива заробці — внесення перед дощем або продукт з інгібітором уреази.

Скільки карбаміду потрібно на гектар?

Рахують не продукт, а азот. Карбамід містить 46,2 % діючої речовини, тому щоб дати 100 кг азоту на гектар, потрібно близько 216 кг продукту. Саму норму азоту визначають за культурою, запланованим урожаєм і вмістом мінерального азоту в ґрунті — універсальної цифри тут немає. Для порівняння: та сама норма аміачною селітрою з 34,4 % азоту вимагатиме приблизно 290 кг, і саме цей перерахунок, а не ціна за тонну, показує реальну вартість гектара.

Чи можна вносити карбамід по мерзлоталому ґрунту?

Це найгірший сценарій для карбаміду. Ранньою весною ґрунт холодний, уреаза працює повільно, тож гідроліз розтягується, і гранули довго лишаються на поверхні під ризиком втрат. До того ж по мерзлоталому ґрунту талі води можуть просто знести добриво в понижений рельєф. Для цього строку краще підходить аміачна селітра: вона містить готовий нітратний азот, який працює за низьких температур і дає рослині негайний старт.

Чи обпікає карбамід листя?

Ризик є, але він нижчий, ніж у селітри — за рахунок нижчого сольового індексу. Опіки виникають, коли перевищено концентрацію робочого розчину, коли обробку проводять у спеку при низькій вологості або коли в карбаміді високий вміст біурету — побічного продукту виробництва, токсичного для листка. Тому для позакореневих підживлень беруть карбамід із низьким вмістом біурету, витримують рекомендовану концентрацію й працюють рано вранці чи ввечері.

← Повернутися до словника