Словник агронома / Агрохімія

Сірка (елемент живлення)

Сірка — мезоелемент живлення рослин: потрібна більше, ніж мікроелементи, але менше, ніж азот чи калій. Вона входить до складу незамінних амінокислот цистеїну й метіоніну, а через них — до білків, вітамінів і ферментів. Практичний наслідок простий: без сірки внесений азот не перетворюється на білок, і частина азотного добрива працює вхолосту.

Ліворуч і праворуч — та сама норма азоту, різний результат. Унизу праворуч — єдина ознака, що надійно відрізняє сірчане голодування від азотного в полі. Схема: ЦІІАТ.

Закон синергії: азот і сірка працюють у парі

Рослина будує білок із амінокислот, а дві з них містять сірку. Якщо сірки бракує, азот засвоюється, але зупиняється на стадії нітратів: він накопичується в тканинах і далі по ланцюгу не йде. Зовні це виглядає як «добриво не спрацювало» — норму внесли, а приросту врожаю й білка немає.

Тому азотне живлення планують не окремо, а разом із сірчаним. Робочі орієнтири співвідношення N : S у системі удобрення — приблизно 10 : 1 для зернових і 5 : 1 для ріпаку та інших капустяних, які споживають сірку особливо активно.

Чому дефіцит сірки став масовим

Ще кілька десятиліть тому сірка надходила на поля з атмосферними опадами як побічний ефект промислових викидів. Після скорочення викидів це джерело майже зникло, а врожайність і винос елементів зросли. Додайте зменшення внесення гною — і сірка перетворилася з «безкоштовної» на ту, яку треба вносити свідомо.

Це важливо: сірчаний дефіцит легко сплутати з азотним — в обох випадках листя блідне. Розрізняє їх ярус: сірка практично не пересувається по рослині, тому жовтіє молоде верхнє листя; азот рухливий, рослина перекидає його вгору, тому першим страждає старе нижнє. Помилка діагнозу тут коштує дорого: додаткова доза азоту на сірчаному голодуванні лише погіршує ситуацію.

Сіркофіли й норми

Ріпак і капустяні — найвимогливіші, потреба порівнянна з потребою у фосфорі.
Соняшник і соя — високий винос, дефіцит прямо б’є по вмісту олії та білка.
Зернові — менш вимогливі, але на легких ґрунтах із низьким вмістом органіки дефіцит цілком реальний і знижує якість клейковини.

У якій формі вносити

Сульфатна (SO₄²⁻) — доступна рослині одразу. Сульфат амонію, сульфат магнію, сірковмісні марки комплексних добрив. Вибір для поточного сезону.
Елементарна (S⁰) — дешевша й концентрованіша, але рослина її не бачить: спершу ґрунтові бактерії мають окислити сірку до сульфату. Процес залежить від тепла й вологи й займає тижні, тому такі форми вносять завчасно, під основний обробіток.
По листку — швидке коригування сульфатом магнію в критичну фазу. Метод має ті самі обмеження, що й будь-яке листкове підживлення: закрити основну потребу через листок неможливо.

Сульфатна сірка рухлива й вимивається подібно до нітратів, тому на легких ґрунтах її дають ближче до періоду активного споживання, а не восени. Якщо основну норму азоту ви даєте аміачною селітрою чи карбамідом, сірки в них немає взагалі — її потрібно планувати окремо. Загальні матеріали з живлення рослин публікує Ґрунтовий портал ФАО.

Часті питання

Як відрізнити дефіцит сірки від дефіциту азоту?

За ярусом листя. Сірка практично не пересувається по рослині, тому її брак проявляється на молодому верхньому листі — воно рівномірно блідне, тоді як нижні яруси лишаються зеленими. Азот рухливий: рослина перекидає його зі старих листків у молоді, тому азотне голодування починається знизу. Якщо блідне верхівка — думайте про сірку, і не збільшуйте норму азоту: без сірки він усе одно не перетвориться на білок.

Скільки сірки потрібно культурам?

Орієнтуйтеся на співвідношення з азотом: приблизно 10 : 1 для зернових і 5 : 1 для ріпаку та інших капустяних. Тобто якщо ви плануєте 150 кг азоту на гектар під ріпак, сірки потрібно близько 30 кг. Соняшник і соя займають проміжне положення, і в них дефіцит найпомітніше б’є по вмісту олії та білка. Точну норму уточнюють за ґрунтовим аналізом, бо запас рухомої сірки сильно різниться між ґрунтами.

Чому дефіцит сірки з’явився лише останніми роками?

Раніше значну частину потреби закривали атмосферні опади: промислові викиди сполук сірки поверталися на поля з дощем. Після скорочення викидів це джерело майже зникло. Одночасно зросла врожайність, а отже і винос сірки з полем, і зменшилися обсяги внесення гною, який теж був її джерелом. Сірка не стала потрібнішою — просто вона перестала надходити безкоштовно, і тепер її треба планувати як окремий елемент системи удобрення.

Елементарна сірка чи сульфат — що обрати?

Якщо потреба є вже цього сезону — сульфатну форму: вона доступна рослині одразу. Елементарна сірка дешевша за одиницю елемента й концентрованіша, але рослина її не засвоює, доки ґрунтові бактерії не окислять її до сульфату, а це залежить від тепла, вологи й тонкості помелу і триває тижнями. Тому елементарну форму вносять завчасно, під основний обробіток, як довгостроковий запас, а не як швидке рішення.

← Повернутися до словника