Шкідники зернових культур

Q: Чому шкідлива черепашка знижує саме якість зерна?

Клоп проколює зерно і вводить слину з протеолітичними ферментами, які розщеплюють білки клейковини. Зовні зерно майже нормальне — видно лише світлу пляму з крапкою уколу, але тісто стає липким, показник ІДК зростає, і партія втрачає хлібопекарську групу. Тому на продовольчій пшениці обробіток призначають за порогом 2 екз./м² личинок, а не за видимими пошкодженнями.

Q: Коли найнебезпечніша хлібна жужелиця?

Восени на сходах озимої пшениці, особливо по стерньовому попереднику. Личинки затягують листки в нірку й обгризають їх до вигляду мочалки; за 1–2 личинок на м² обробіток уже доцільний, бо пошкоджені рослини гинуть або йдуть у зиму ослабленими. Навесні шкодочинність нижча, і головним заходом стає розрив у чергуванні колосових у сівозміні.

Q: Чи потрібно обробляти посіви проти попелиць?

Не завжди: самі попелиці рідко дають відчутну втрату маси зерна, головний ризик — перенесення вірусу жовтої карликовості ячменю, особливо на ранніх осінніх посівах. Орієнтовний поріг у вегетацію — заселення понад 50 % колосів за 5–10 особин на колос. Перед обробітком оцінюють чисельність ентомофагів: за великої кількості сонечок і золотоочок популяція часто згортається сама.

Q: Як зменшити шкоду від злакових мух без інсектициду?

Головний важіль — агротехніка: оптимальний строк сівби й повна норма висіву, бо гессенська та шведська мухи заселяють насамперед ранні зріджені посіви. Обов’язково знищують падалицю та злакові бур’яни як місток для міграції поколінь. Додатково працює протруювання насіння інсектицидним компонентом, яке захищає рослину від сходів до кущіння.

Шкідники зернових культур — комплекс фітофагів, що живляться сходами, стеблами, листками та зерном пшениці, ячменю, жита й вівса. На колосових культурах втрати рідко бувають катастрофічними за масою, зате часто б’ють по якості: одні й ті самі 5 % пошкодженого зерна можуть перевести партію з продовольчої групи у фуражну.

На фото — клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps), лише один із десятка видів у комплексі шкідників зернових, але саме той, від якого залежить хлібопекарська якість зерна. Живлення личинок у колосі не завжди помітне візуально, тому облік ведуть підрахунком, а не оглядом пошкоджень.
Фото: Chaym Turak, Wikimedia Commons, ліцензія CC BY-SA 4.0.

Ключові види й характер шкоди

Сисні

Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps) — уколи імаго в стебло дають білоколосість, живлення личинок у зерні руйнує клейковину ферментами слини.
Злакові попелиці (Schizaphis graminum, Sitobion avenae) — висмоктують соки з листків і колоса, переносять вірус жовтої карликовості ячменю (BYDV).
Пшеничний трипс (Haplothrips tritici) — личинки живляться в колосі, зерно стає щуплим і борозенчастим.

Гризучі та ґрунтові

Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides) — личинки восени вигризають листки сходів «у мочалку», найнебезпечніші на пшениці по стерньовому попереднику.
П’явиця червоногруда (Oulema melanopus) — личинки скелетують листок вздовж жилок, найчутливіший до втрат прапорцевий листок.
Злакові мухи — гессенська (Mayetiola destructor), шведська (Oscinella frit), пшенична: пошкоджують конус наростання, спричиняючи загибель головного пагона.
Хлібні жуки (Anisoplia austriaca) — вибивають і виїдають зерно з колоса у фазу молочно-воскової стиглості.

Це важливо: Для черепашки поріг залежить не від урожайності, а від цільового ринку. На продовольчій пшениці критичними вважають 2 екз./м² личинок у фазу молочної стиглості, бо вже 2–3 % пошкоджених зерен різко знижують показник ІДК і роблять клейковину такою, що розпливається. На фуражному ячмені той самий рівень заселення економічно не окупає обробітку.

Фази ризику та моніторинг

Небезпечних періодів три: осінні сходи (жужелиця, злакові мухи), кущіння-вихід у трубку (мухи, попелиці, п’явиця) і колосіння-налив (черепашка, трипс, хлібні жуки). Обліки ведуть щотижня: рамка 0,25 м² для ґрунтових видів, косіння ентомологічним сачком по 10 змахів у 4 точках поля — для клопів і жуків. Орієнтовні пороги: хлібна жужелиця — 1–2 личинки/м² восени, п’явиця — 10–15 жуків/м² у трубкування, попелиці — заселення 50 % колосів за 5–10 особин на колос.

Система захисту

Сівозміна й розрив зі стернею: пшениця по пшениці — головний драйвер хлібної жужелиці; після колосових поле дискують, щоб знищити падалицю як кормовий місток.
Строк і норма висіву: зміщення сівби в оптимальний пізніший інтервал збиває заселення злаковими мухами, а вибраний спосіб сівби впливає на щільність стеблостою й мікроклімат для попелиць.
Протруювання насіння: знімає тиск ґрунтових шкідників і осінніх мух на старті, часто замінюючи вегетаційний обробіток.
Збереження ентомофагів: яйцеїд теленомус здатний заражати до 50–80 % кладок черепашки, тому крайові обробітки й вибір м’якших класів препаратів мають реальну цінність.
Інсектициди за порогом: піретроїди, фосфорорганічні сполуки, неонікотиноїди — з обов’язковим чергуванням класів і дотриманням строків очікування; проти хвороб колоса паралельно працюють фунгіциди.

Часті питання

Чому шкідлива черепашка знижує саме якість зерна?

Личинка й імаго проколюють зерно і вводять слину з протеолітичними ферментами, які частково розщеплюють білки клейковини прямо в зерні. Зовні таке зерно виглядає майже нормальним — помітна лише світла пляма з темною крапкою уколу. Але під час замісу тісто стає липким і розпливається, показник ІДК різко зростає, і партія втрачає хлібопекарську групу. Тому на продовольчій пшениці рішення про обробіток приймають за порогом 2 екз./м² личинок, а не за видимими пошкодженнями.

Коли найнебезпечніша хлібна жужелиця?

Восени, на сходах озимої пшениці, особливо якщо поле посіяне по стерньовому попереднику або поруч із торішнім полем колосових. Личинки живляться листками, затягуючи їх у нірку, і рослина виглядає ніби пожована на мочалку. За 1–2 личинок на м² уже доцільний обробіток, бо пошкоджені рослини гинуть або йдуть у зиму ослабленими. Навесні шкодочинність нижча, і головним заходом стає не інсектицид, а розрив у чергуванні колосових у сівозміні.

Чи потрібно обробляти посіви проти попелиць?

Не завжди — самі по собі попелиці рідко дають відчутну втрату маси зерна. Головна причина обробітку інша: вони переносять вірус жовтої карликовості ячменю, і восени на ранніх посівах саме вірусний ризик визначає рішення. Орієнтовний поріг у вегетацію — заселення понад 50 % колосів за чисельності 5–10 особин на колос. Перед обробітком варто оцінити частку ентомофагів: за високої чисельності сонечок і золотоочок популяція часто згортається сама.

Як зменшити шкоду від злакових мух без інсектициду?

Основний важіль — агротехніка. Гессенська та шведська мухи заселяють насамперед ранні зріджені посіви з відкритим ґрунтом між рядками, тому дотримання оптимального строку сівби й повної норми висіву працює краще за будь-який обробіток по вегетації. Обов’язково знищують падалицю та злакові бур’яни, які є містком для міграції поколінь. Додатково допомагає протруювання насіння інсектицидним компонентом, яке захищає рослину саме у вразливий період від сходів до кущіння.

← Повернутися до словника