Словник агронома / Агрохімія

Азотне живлення

Азотне живлення — це поглинання й засвоєння рослинами азоту, елемента, з якого будуються білки, хлорофіл і нуклеїнові кислоти. В агрономії його називають елементом росту: саме він визначає наростання вегетативної маси й потенційну врожайність. Але азот же й найлегше втратити — залежно від форми він або вимивається, або випаровується.

Схема: азотне живлення — три форми азоту, нестача й надлишок
Верхні три картки пояснюють, чому однакова доза азоту дає різний результат: справа не в кількості, а в тому, у якій формі він потрапив у ґрунт. Схема: ЦІІАТ.

Три форми азоту

Атмосферний азот рослини засвоювати не вміють — за винятком бобових у симбіозі з бульбочковими бактеріями. З ґрунту вони беруть його у трьох формах, і кожна поводиться по-різному:

  1. Нітратна (NO₃⁻). Перебуває у ґрунтовому розчині, дуже рухлива, засвоюється практично одразу. Зворотний бік — легко вимивається опадами в глибші горизонти. Приклад: аміачна селітра.
  2. Амонійна (NH₄⁺). Закріплюється ґрунтово-вбирним комплексом, тому не вимивається й діє пролонговано. Для повного засвоєння потребує переходу в нітратну форму через нітрифікацію. Приклад: сульфат амонію.
  3. Амідна (NH₂). Найкраще з усіх проникає через листкову поверхню, тому лежить в основі листкових підживлень. У ґрунті потребує гідролізу під дією уреази, а без заробки частина втрачається у вигляді аміаку. Приклад: карбамід.

Рідке добриво КАС-32 поєднує всі три форми одночасно — саме тому воно дає і швидкий старт, і пролонговану дію.

Це важливо: азот реутилізується. За нестачі рослина забирає його зі старого листя й переносить у точки росту, тому симптоми з’являються знизу: спочатку бліднуть і жовтіють нижні яруси. У кукурудзи це має характерний вигляд — пожовтіння йде від верхівки листка вздовж центральної жилки, утворюючи клин.

Надлишкове азотне живлення не менш небезпечне

Перегодований азотом посів жирує: нарощує надмірну вегетативну масу на шкоду формуванню врожаю. Вегетація затягується, дозрівання зсувається, стеблостій стає густим і вологим — а це прямий шлях до вилягання й до спалахів хвороб, описаних у матеріалах про фузаріоз та іржу. У продукції при цьому накопичуються нітрати.

Як будувати азотне живлення

Азотне живлення будують дробно: частина під основний обробіток, частина в підживлення за фазами розвитку. Це знижує втрати від вимивання й дозволяє коригувати норму за фактичним станом посіву. Форму добирають під строк і спосіб: нітратну для ранніх підживлень по мерзлоталому ґрунту, амонійну й амідну для основного внесення із заробкою, амідну для роботи по листку.

Другий чинник — кислотність ґрунту: фізіологічно кислі азотні добрива поступово зсувають реакцію, тому їх поєднують із вапнуванням. Довідкові матеріали з живлення рослин публікує ФАО.

Часті питання

Яку форму азоту обрати для підживлення?

За строком і способом внесення. Для ранніх підживлень, коли потрібен швидкий ефект, беруть нітратну форму — вона працює одразу навіть за низьких температур. Для основного внесення із заробкою краще підходять амонійна й амідна: вони не вимиваються й діють довше. Для роботи по листку — амідна, бо саме вона найкраще проникає крізь кутикулу. Універсальний варіант, що поєднує всі три, — КАС, але він вимагає обережності щодо опіків.

Чому карбамід іноді «не спрацьовує»?

Найчастіше через втрати аміаку. Розсипаний по поверхні й не зароблений карбамід під дією ґрунтового ферменту уреази перетворюється на аміак, який просто відлітає в атмосферу — за сухої й теплої погоди втрати бувають дуже відчутними. Робочі рішення: заробка в ґрунт, внесення перед дощем або зрошенням, застосування препаратів-інгібіторів уреази. Друга причина — надто холодний ґрунт, у якому гідроліз іде повільно.

Як відрізнити азотне голодування від інших дефіцитів?

За двома ознаками одночасно: ярусом і характером поблідніння. Азот рухливий, тому симптоми починаються на нижніх, старих листках, і поблідніння рівномірне по всій пластинці, а не між жилками. Міжжилковий хлороз на нижніх листках указує радше на магній, поблідніння молодого верхнього листя — на сірку. Якщо ж пожовкло все одразу й раптово, варто перевірити не живлення, а стан кореня: ущільнення, перезволоження або пошкодження.

Чим небезпечний надлишок азоту?

Він переводить рослину в режим нарощування маси замість формування врожаю. Посів жирує, вегетація затягується, дозрівання зсувається на пізніші строки, а густий вологий стеблостій створює ідеальні умови для грибних хвороб і вилягання. Додатково знижується стійкість до посухи, бо велика листкова поверхня випаровує більше води, і в продукції накопичуються нітрати. Тому норму розраховують під планову врожайність, а не «із запасом».